top of page
Тета Ольдзі.jpg

6 лютого 2022 року відійшла у вічність Библів Ольга Іванівна 10.05.1936 року народження.

Співчуваємо рідним і близьким.

Вічная пам'ять.

124263682_2690868151227293_2602476212966

6 листопада 2020р. на 33році життя перестало битися серце Диріва Сергія Мироновича. Без батька залишилися донечка та 11річний син. Батьки втратили єдиного сина, а дружина Оксана чоловіка. Співчуття рідним. Вічна пам'ять!

120199625_3138639226186034_2632892575068

25 вересня коронавірус забрав життя Вірстюк (з дому Чопей) Галини Богданівни, прекрасної людини, веселої, життєрадісної жінки і чудового педагога. Висловлюєм щире співчуття рідним та близьким. Вічная пам'ять!

хор на похороні мальовані

Оновлення сторінки Похоронні та поминальні звичаї...

Похоронні проповіді село Дуба

Похоронні проповіді о.Теодора Богачевського видавництво 1932 рік

неідентифіковані могили село дуба

На сайті додано неідентифіковані могили старого цвинтаря.Просимо відгукнутися родичів і повідомити дані похованих.

Тета Ольдзі.jpg

На сайті додана книга померлих 1983-1997 роки.

Записи про померлих з наступних сіл:

Дуба,Ріпне, Лецівка, Дубшара, Рошняте, Вільхівка.

книга померлих село дуба

Книга померлих села Дуба 1994-2010

Тета Ольдзі.jpg

До вашої уваги сторінка з похоронними звичаями нашого краю...

Тета Ольдзі.jpg

Оцифровано старі кам'яні могили

 Цвинтар - цінне джерело інформації, своєрідний архів. Без залучення цієї категорії пам'яток, неможливо відтворити об'єктивну історію жодного населеного пункту. Разом з тим потрібно пам'ятати, що місця поховання розповідають про живих, про культуру ставлення їх до пам'яті. Цвинтарі та надгробні пам'ятники, що не внесені до жодного реєстру, слід розглядати як пам'ятки старовини, навіть якщо законодавство не покладає на нас жодних обов'язків. Ремонт і документацію треба виконувати так, якби ми мали справу з пам'яткою старовини. Це важливо передусім тому, що метою нашої діяльності є збереження спадщини. Потрібно розуміти, що те, що є безцінним у місцевому маштабі, не обов'язково повинно бути таким у маштабі країни. Лише в місці спокою, біля могил ми задумуємося, що ми - частинка великого дерева роду...ДУБЕНСЬКОГО РОДУ.

bottom of page