top of page
Зима
ЗИМА
ГРУДЕНЬ
4 грудні - Введениє в Дубшері храм
- В день свята Воведения нарід освячує воду в церкві по богослуженні, а вечером перед Воведенням святить нарід воду у себе в оригінальний спосіб: беруть її в такім місци, де сходяться три води, проливають через полум'я підставляючи миску і держать відтак цю воду, як цілющу на всякі хороби та від уроків. Мабуть на тій самій думці про чудодійну силу вогню й води в сполуці, основується загально відоме повір'я, що "скидування" жаріючого вугля на воду в мисці дає тій воді силу лікувати від "вроків" Воду отсю має "вречений" випити три рази і поздоровіє.
- Від Воведення до 9 черверга не годиться бити білля праниками на воді, бо се може навести опісля тучу на ниви. Бо вода в святочнім часі Коляди і Щедрого вечора.
- Від Вовидения до Благовіщення не можна копати землі-глини: се очевидна пошана для грядучого свята сотворення землі як епізоду сотворення світа.
- Від Воведення до 9 черверга не годиться бити білля праниками на воді, бо се може навести опісля тучу на ниви. Бо вода в святочнім часі Коляди і Щедрого вечора.
- Від Вовидения до Благовіщення не можна копати землі-глини: се очевидна пошана для грядучого свята сотворення землі як епізоду сотворення світа.
Введениє
4 грудня - Введення в храм Пресвятої Богородиці
СІЧЕНЬ
Святий вечір
Улюблене дання українського народу - ПИРОГИ, яких нема
у інших народів - це символічна страва злучена з культом місяця нагадуюча півмісяць або серп місяця. Тісто викраяне округло й зліплене до купи в виді ріжкатого півмісяця. В українців пироги це взагалі святочна страва, вживана в святочні дні, передовсім в неділю.
Це очевидно культова страва, культ нового місяця.
Сам факт заживання через цілий рік обов'язково в неділю пирогів, вказує на люнарний мотив (люнарний культ, тобто вшанування місяця), коли вважалось, що неділя є сьомим днем тижня люнарного.
Пироги на Святий вечір, особливо з маком, це подвійна символіка: бо крім їх символічної подоби є в них і символічний внутрішній зміст пирогів: мак.
Мак на Святий Вечір - це символ росту і плодовитості, яку так само приписують силі місяця.
Тому маку не жаліють на Святий Вечір: його дають до куті з медом, в пиріжки, пампушки...
Отже пироги з маком - це подвійний символ місяця і зорі.
А й справді мак, як зорі , а пиріг, як молодий місяць.
Та згадаймо ще один символ - часник. Господиня кладе на стіл під скатертину розібрану головку часнику "на зубці".
Часник є теж символом місяця, зверхня подоба його білих "зубців", теж нагадує серп місяця молодика,
а внутрішні вартості цього зілля палаючого і пробуджуючого життєву людську енергію, піддали народови ідею, що в нім криється таємна сила, яка йде від місяця. Примовляли такі слова: Прощавайте, всі хвороби,
Вимітайтеся, нероби,
Всі болячки й паразити –
Досить наші сили пити! А за часів язичництва люди молилися, як уміли...
Старі люди говорили, що в прийде час і перестануть садити часник, тоді почнуть вмирати люди!
у інших народів - це символічна страва злучена з культом місяця нагадуюча півмісяць або серп місяця. Тісто викраяне округло й зліплене до купи в виді ріжкатого півмісяця. В українців пироги це взагалі святочна страва, вживана в святочні дні, передовсім в неділю.
Це очевидно культова страва, культ нового місяця.
Сам факт заживання через цілий рік обов'язково в неділю пирогів, вказує на люнарний мотив (люнарний культ, тобто вшанування місяця), коли вважалось, що неділя є сьомим днем тижня люнарного.
Пироги на Святий вечір, особливо з маком, це подвійна символіка: бо крім їх символічної подоби є в них і символічний внутрішній зміст пирогів: мак.
Мак на Святий Вечір - це символ росту і плодовитості, яку так само приписують силі місяця.
Тому маку не жаліють на Святий Вечір: його дають до куті з медом, в пиріжки, пампушки...
Отже пироги з маком - це подвійний символ місяця і зорі.
А й справді мак, як зорі , а пиріг, як молодий місяць.
Та згадаймо ще один символ - часник. Господиня кладе на стіл під скатертину розібрану головку часнику "на зубці".
Часник є теж символом місяця, зверхня подоба його білих "зубців", теж нагадує серп місяця молодика,
а внутрішні вартості цього зілля палаючого і пробуджуючого життєву людську енергію, піддали народови ідею, що в нім криється таємна сила, яка йде від місяця. Примовляли такі слова: Прощавайте, всі хвороби,
Вимітайтеся, нероби,
Всі болячки й паразити –
Досить наші сили пити! А за часів язичництва люди молилися, як уміли...
Старі люди говорили, що в прийде час і перестануть садити часник, тоді почнуть вмирати люди!
Запросини померлих на Тайну вечерю
Господар бере зі стола миску, в яку вкинула господиня по ложці усякої настільної страви і промовляє: Ми усі з усего щирого серця і з божої волі кличемо і божі і грішні душі на вечеру. Запрашаю закликаю на сю Божу тайну вечеру.
Оповідач: Маґда Циган роджена в с.Лецівка
Запис: 2015 с.Ріпне
Оповідач: Маґда Циган роджена в с.Лецівка
Запис: 2015 с.Ріпне
ЛЮТЕНЬ-ЛЮТИЙ
15 лютого - СТРІТЕНІ
Стрітенська свічка помічна...
Оповідач Емілія Шумей 1935р.н.
Запис 2015 с.Лецівка
Оповідач Емілія Шумей 1935р.н.
Запис 2015 с.Лецівка
Лютий гостро кутий.
Осінь
ОСІНЬ
Падолист / Листопад
Михайла - Николи
Піст Пилиповець
28.11 - 6.01
ВЕРЕСЕНЬ / ОКТОВРІЯ-ЖОВТЕНЬ
Покрова 14 жовтня
Храмовий празник у селі Лецівка.
Покрова всю землю листом покрила.
Прийшла третя Пречиста на дереві стало чисто.
Хто посіє по Покрові, не буде мати що дати корові.
Свята Покровонько покрий мені головоньку.
Покрова всю землю листом покрила.
Прийшла третя Пречиста на дереві стало чисто.
Хто посіє по Покрові, не буде мати що дати корові.
Свята Покровонько покрий мені головоньку.
Виселення села Лецівка та будова церкви
Покрова - храм в Лецівці
Дев'єтий четвер, десєта п'єтниці
Дев'єтий четвер
МАРЕЦЬ - МАРТ / Березень
Весна
БУСЬКИ
Оповідачі: Микола Ульмер, Ганна кучер, Ганна Сеньків з Лецівки
Оранка
Оповідач: Ганна Кучер 1909р.н.
Запис: 2009 с.Дуба
Запис: 2009 с.Дуба
Цьвітень / Квітень
Великодні дзвони
Оповідач: Анастасія Джурин з Дубшери
Запис: с.Дуба
Запис: с.Дуба
Великодне
Оповідач: Юрко Библів
Май / Травень
Шутка вербова та перший вигін худоби
Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба
Запис: 2015 с.Дуба
Юрієва роса, ліпша вівса.
Оповідачі:
Мирослава Харандзюк
Ганна Кучер
Юрко Библів
Юлія Чопей
Мирослава Харандзюк
Ганна Кучер
Юрко Библів
Юлія Чопей
ЛІТО
Літо
Йвана в селі Дуба
Оповідачі: Марія Комар, Ольга Кузан, Євгенія Библів, Марія Литус, Емілія Шумей (Лецівка)
Йвана
Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба
Запис: 2015 с.Дуба
bottom of page