Народний календар / Село Дуба

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Весна

Літо

Осінь

Зима

ЗИМА

ГРУДЕНЬ

4 грудні - Введениє в Дубшері храм

- В день свята Воведения нарід освячує воду в церкві по богослуженні, а вечером перед Воведенням святить нарід воду у себе в оригінальний спосіб: беруть її в такім місци, де сходяться три води, проливають через полум'я підставляючи миску і держать відтак цю воду, як цілющу на всякі хороби та від уроків. Мабуть на тій самій думці про чудодійну силу вогню й води в сполуці, основується загально відоме повір'я, що "скидування" жаріючого вугля на воду в мисці дає тій воді силу лікувати від "вроків" Воду отсю має "вречений" випити три рази і поздоровіє.

- Від Воведення до 9 черверга не годиться бити білля праниками на воді, бо се може навести опісля тучу на ниви. Бо вода в святочнім часі Коляди і Щедрого вечора.

- Від Вовидения до Благовіщення не можна копати землі-глини: се очевидна пошана для грядучого свята сотворення землі як епізоду сотворення світа.

Введениє

4 грудня - Введення в храм Пресвятої Богородиці

Введениє

4 грудня - Введення в храм Пресвятої Богородиці
Оповідач: Стефанія Бердар
Запис: 2014 с.Дуба

Введениє

АНДРЕЯ

Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». В українській традиційній обрядовості із днем святого Андрія пов'язувався комплекс давніх, язичницького походження ритуалів, що мали переважно любовно-магічне та аграрно-магічне спрямування. Наповнені дохристиянськими обрядами, веселощами і розвагами молоді андріївські, як і катерининські, вечорниці припадали на час Пилипівського посту. Одним із найбільш цікавих прийомів любовної магії приурочених до дня Андрія, було «засівання конопель» з примовкою "Андрію, Андрію! Я на тебе коноплі сію; Димкою (спідницею) волочу,— Бо дуже заміж хочу". Потім слід набрати жменю снігу в тому місці, де сіяла коноплі, і вже в домі, коли сніг розтане, рахує насіння. Якщо парна кількість вийде заміж в цьому році. Ворожили рахуючи дрова в оберемку, які дівчина заносила до хати — парне число — одруження, кілля на певному відрізку плоту, супроводжуючи дії словесною формулою — «вдівець — молодець». Якщо дівчині цікаво, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно — чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце — ледарем, а якщо спочатку нап'ється води — п'яницею. Щоб «визначити» ім'я нареченого дівчина виходить на вулицю й запитує першого ж чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь — ім'я майбутнього чоловіка. Уночі проти Андрія дівчина може навіть «побачити» свого судженого. Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: «Суджений, прийди мене розчесати». Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.

Ворожіння на Андрея від Сеньків Ганни 1925р.н. (с.Лецівка)

На Андрея

Ворожіння на Андрея від Емілії Шумей 1930р.н. (с.Лецівка)

Сави, Варвари

Варвара — покровителька гірників усього світу та жінок. До неї звертаються у молитвах про одужання тяжкохворих. Саме тому в Україні День святої Варвари (17 грудня) святкували лише жінки. Молодь збиралася на вечорниці прясти. А вже на Сави - 18 грудня називали "зламаний вечір" хлопці "ламали куделі", бо вже не можна було прясти. На свята Варвари і Сави працювали як у будні дні, лише заборонялося виконувати такі жіночі роботи, як прядіння.

17/18/19 грудня

Варвари - Сави - Николи

17 грудня - Варвари, 18 - Сави

НИКОЛИ

19 грудня православні люди всього світу святкують день святого Миколая Чудотворця. За народними повір’ями саме в цей день Миколай Чудотворець спускався на землю з небес і обходив весь світ, допомагаючи знедоленим і відновлюючи справедливість. Чудового покровителя має наша парафія у особі Святого Миколая. З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Святкувати день Миколая Чудотворця, або як його ще називають Зимового Миколая, завжди починають молебнем у церкві. Раніше, а подекуди і зараз, всі жителі села збирали гроші і у складчину ставили після молебню велику свічку, щоб святий Миколай огородив їх від усіх бід і нещасть. У минулі століття в день Зимового Миколая здійснювали різноманітні угоди, укладали договори, тому що були впевнені, що цього дня ніхто не піде на обман, оскільки Миколай Чудотворець покарає шахрая і відновить справедливість. Грунтуючись на фактах прижиттєвої допомоги св. Миколая Чудотворця всім бідним і нужденним, до нього звертаються при важких матеріальних обставинах, і допомога приходить несподівано швидко. Дівчата і заміжні жінки моляться св. Миколаю про те, щоб успішно вийти заміж і жити з чоловіком в любові та злагоді. Водії, моряки і просто подорожуючі моляться про те, щоб уникнути небезпек у дорозі. Часто до святителя звертаються як до скорого захисника несправедливо скривджених і обмовлених. Найбільше радості свято Святого Миколая доставляє дітворі. Адже за давньою традицією Миколай приносить подарунки під подушку.

Календар 1828 рік

Миколай ходив з 6 на 7 грудня

Грудневе тепло, як мачушине добро.

В грудни тепло, як за лихим паном.

СІЧЕНЬ

Святий вечір

Улюблене дання українського народу - ПИРОГИ, яких нема
у інших народів - це символічна страва злучена з культом місяця нагадуюча півмісяць або серп місяця. Тісто викраяне округло й зліплене до купи в виді ріжкатого півмісяця. В українців пироги це взагалі святочна страва, вживана в святочні дні, передовсім в неділю.
Це очевидно культова страва, культ нового місяця.
Сам факт заживання через цілий рік обов'язково в неділю пирогів, вказує на люнарний мотив (люнарний культ, тобто вшанування місяця), коли вважалось, що неділя є сьомим днем тижня люнарного.
Пироги на Святий вечір, особливо з маком, це подвійна символіка: бо крім їх символічної подоби є в них і символічний внутрішній зміст пирогів: мак.
Мак на Святий Вечір - це символ росту і плодовитості, яку так само приписують силі місяця.
Тому маку не жаліють на Святий Вечір: його дають до куті з медом, в пиріжки, пампушки...
Отже пироги з маком - це подвійний символ місяця і зорі.
А й справді мак, як зорі , а пиріг, як молодий місяць.
Та згадаймо ще один символ - часник. Господиня кладе на стіл під скатертину розібрану головку часнику "на зубці".
Часник є теж символом місяця, зверхня подоба його білих "зубців", теж нагадує серп місяця молодика,
а внутрішні вартості цього зілля палаючого і пробуджуючого життєву людську енергію, піддали народови ідею, що в нім криється таємна сила, яка йде від місяця. Примовляли такі слова: Прощавайте, всі хвороби,
Вимітайтеся, нероби,
Всі болячки й паразити –
Досить наші сили пити! А за часів язичництва люди молилися, як уміли...
Старі люди говорили, що в прийде час і перестануть садити часник, тоді почнуть вмирати люди!

Запросини померлих на Тайну вечерю

Господар бере зі стола миску, в яку вкинула господиня по ложці усякої настільної страви і промовляє: Ми усі з усего щирого серця і з божої волі кличемо і божі і грішні душі на вечеру. Запрашаю закликаю на сю Божу тайну вечеру.
Оповідач: Маґда Циган роджена в с.Лецівка
Запис: 2015 с.Ріпне

Святий вечір в родині Параски Попович

В родині Попович з Лецівки з діда-прадіда дотримувалися давного звичаю запрошення померлих на Тайну вечерю (Святий вечір).

Запросини померлих на Світу вечерю

Оповідач: Попович Михайло Юркович 1933р.н. с.Лецівка

Святий вечір в родині Юрка Дмитревка

Оповідач: Юрко Дмитревко
Запис: 2019 с.Дуба
@ДУБowА скриня

Світий вечір

В саду роблять так: беруть сокиру і наміряючись на дерево каже: "Треба це дерево зрубати, бо воно не родить". А другий відповідає: "Е ні, давай я його соломою перев'яжу, то в цьому році неодмінно вродить". Тоді перев'язує перевеслом всі дерева. То кажуть, що такі врожаї після цього, що аж гілля ламається. Але цього робити не можна щороку, лише через три роки раз. Інакше сад пропаде.

Світий вечір

В родині Маґди на вечерю запрошували померлих.

Оповідач: Маґда Циган роджена в с.Лецівка
Запис: 2015 с.Ріпне

Святий вечір в Комарів

Найголовніший месендж в цьому відео - "Так і тепер світкуют!"
Оповідач: Марія Комар
Запис: 2019 с.Дуба
Ми не зраджуємо своїх традицій.

14 січня - Василі

Оповідач: Марія Литус
Запис: 2019 с.Дуба

14 січня - Василі

Від коліди до Василє

На Новий рік або на Василя вранці всі стараються бути в церкві, щоб цілий рік бути богомільними і не забувати Бога, бо тоді Бог і про таких людей не забуде.
Зранку торгові люди одмикають на годинку крамниці аби щось продати. Тоді кажуть, через увесь рік буде добра торгівля.
Оповідач: Мирослава Библів
Запис: 2016 с.Дуба

Світий вечір у родині Литус

Марія згадує пироги з маку - це символ Місяця і зірок

Оповідач: Марія Литус 1935р.н. с.Дуба

Світий вечір у родині Марії Шпилей

Оповідач: Марія Дяків (Шпилей) 1948р.н. с.Дубшара
Запис 2019 с.Дуба

Світий вечір

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 28.12.2015 с.Дуба

Другий Світий вечір

Оповідач: Попович Михайло Юркович 1933р.н.
Запис: 2016 с.Лецівка

Світий вечір

Оповідач: Ганна Сеньків
Запис: 2014 с.Лецівка

Світий вечір

Оповідач: Ольга Ільчишин

На різдвєні свєта

Оповідач: Дарія Іванишин
Запис: 2016 с.Дуба
@ДУБowА скриня

1 січня - Новий рік

Оповідач: Юрко Библів

Світий вечір

Оповідач: Марія Кидик
Запис: 2015 с.Дуба

Світий вечір

Оповідач: Павліна Плякс 1950р.н. с.Дубшара
Голос за кадром Ольга Плякс
Запис: 20.01.2019 с.Дуба

Одного разу на Новий рік

Оповідач: Мирослава Харандзюк 1940р.н.
Запис: 2014 с.Дуба

Не можна забути й іншого звичаю, коли всі присутні беруть в руки загостреного патика і тикають ним по кутках і під лавою, роблячи дивні рухи, з поважною міною на обличчі і мумрижать талісманічну формулу: «Я – глип, а там гриб, я прикляк, а там п‘ять, я сів, а там – сім, я ліг, а там повний міх!» Тепер вже всі певні, що грибів збиратимуть цілу купу.

Йордан. Звичаї:

* На Йордан священик з паламарем ходять селом і свяченою водою кроплять хати.
* Закосичують ворота, хати, ополонки, кєрниці.
* Чоловіки малюють хрестики на одвірках.

Календар 1829 рік

Різдво 25 січня

ЛЮТЕНЬ-ЛЮТИЙ

15 лютого - СТРІТЕНІ

Стрітенська свічка помічна...
Оповідач Емілія Шумей 1935р.н.
Запис 2015 с.Лецівка

Лютий гостро кутий.

Осінь

ОСІНЬ

Падолист / Листопад

Михайла - Николи

Піст Пилиповець 28.11 - 6.01

ВЕРЕСЕНЬ / ОКТОВРІЯ-ЖОВТЕНЬ

Покрова 14 жовтня

Храмовий празник у селі Лецівка.

Покрова всю землю листом покрила.

Прийшла третя Пречиста на дереві стало чисто.

Хто посіє по Покрові, не буде мати що дати корові.

Свята Покровонько покрий мені головоньку.

Виселення села Лецівка та будова церкви

Покрова - храм в Лецівці

Покрова

Оповідач: Мирослава Харандзюк
Запис: 2016 с.Дуба

11 вересня - Главосіки

Оповідач: столітня Ганусі Кучер
Запис: 2009 с.Дуба

11 вересня - Главосіки

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба

Дев'єтий четвер, десєта п'єтниці

Дев'єтий четвер

Девєтий четвер

Від Введения до Дев'єтого четверга (Дев'єтий четвер по Різдву Христовім) не мож бити білизну пранником бо то шкодит ниві і приводит влітку бурю на поле.

МАРЕЦЬ - МАРТ / Березень

Весна

БУСЬКИ

Оповідачі: Микола Ульмер, Ганна кучер, Ганна Сеньків з Лецівки

Оранка

Оповідач: Ганна Кучер 1909р.н.
Запис: 2009 с.Дуба

14 березня - Явдохи

Цьвітень / Квітень

Великодні дзвони

Оповідач: Анастасія Джурин з Дубшери
Запис: с.Дуба

Великодне

Оповідач: Юрко Библів

Калатання / Клепання

З Четверга, після Відправи Страстей до Суботи вечора звичай калатати в дерев‘яну дошку. Дзвін мовчить до Воскресної Утренні, за винятком, якщо хтось помре, дзвонять в один дзвін померлому.

Великдень

Оповідачі: Библів Юрко 1934р.н., Кидик Марія 1930р.н., Ільчишин Ольга 1935р.н., Емілія Шумей 1935р.н.

Великдень та Поливаний понеділок

Оповідач: Марія Кидик
Запис: 2015 с.Дуба

Великодна кобелі

Оповідач: Володимир Кучер 1922 - 2018рр.
Запис: серпень 2015 с.Дубшара

Оберіг обійстя на Великдень

Оповідач: Параска Попович 1934 - 21.02.2020
Запис: літо 2016 с.Лецівка

Великдень в родині Литус Марії (рецепт Соломахи)

Оповідач: Литус Марія Петрівна 1935р.н.

Сіль свічена на Великдень

Оповідач: Емілія Шумей
Запис: 2015 с.Лецівка

7 квітня - Благовіщенні

Оповідач: Мирослава Харандзюк
Запис: 2016 с.Дуба

7 квітня - Благовіщенні

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба

Благовіщені або коли ви чогось напудилисі

Звичай з Лецівки

Май / Травень

Шутка вербова та перший вигін худоби

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба

Юрієва роса, ліпша вівса.

Оповідачі:
Мирослава Харандзюк
Ганна Кучер
Юрко Библів
Юлія Чопей

Вінці худобі на Юрі

Оповідач: Ганна Сеньків
Запис: 2015 с.Лецівка

На Юрія повинна бути паша і в дурня.

ЛІТО

Літо

Йвана в селі Дуба

Оповідачі: Марія Комар, Ольга Кузан, Євгенія Библів, Марія Литус, Емілія Шумей (Лецівка)

Йвана

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба

Івана у Лецівці

Збитки на Івана в Дубі

Звичаї на Івана

Оповідач столітня Ганна Кучер
Запис: 2009 с.Дуба

Івана в Дубі

Ватра на Івана Купала у Ріпному

Збитки на Івана

Оповідач: Котіль Анна Василівна 1933р.н. с.Лецівка

Збитки на Івана

Оповідач: Марія Кидик 1930р.н. с.Дуба
Запис: 2016 с.Дуба

Упирі на Йвана

Оповідач: Попович Михайло Юркович 1933р.н.
Запис: 2016 с.Лецівка

На Йвана

Оповідач: Параска Попович 1934 - 21.02.2020
(Запис: літо 2016 с.Лецівка)

Зіллі на Йвана

Оповідач: Емілія Шумей 1935р.н.
Запис: 2015 с.Лецівка

Ворожба на Івана (відбирання молока)

Оповідач: Параска Попович 1934 - 21.02.2020
(Запис: літо 2016 с.Лецівка)

2 серпня - Іллі

Оповідач: Дарія Іванишин

Зелені свєта

Оповідач: Юлія Чопей
Запис: 2015 с.Дуба

2 серпня - Іллі

Оповідач: Юлія Чпей
Запис: 2015 с.Дуба

9 серпня - Палія

Оповідач: Юлія Чпей
Запис: 2015 с.Дуба

Пасіка

Догодуй пчолу до Йвана нарядит тебе, як пана.

По Іллі нехай рій сидит на гиллі.

До Спасівки мухи на пана роблять а в Спасівку на себе.

До Паски лишилосі...