* СРАКОДЕНС - танець тверк.
* Коли є цицьки, а нема сраки,то до сраки ті цицьки.
* СРАКОЛАЙК - дизлайк.
* -Хто сі всрав? - Невістка
* СРАКОЛЮБ - поціновувач пишної краси.
* Жінка без сраки, як двір без собаки.
* Засранець - малий хлопчина.
* Як не срачка, то пердячка.
* Йой, Оксанко, яку гузичку від'їла-с.
* СРАЧКА - діарея.
* Йдіт до сраки!
* Всрамсі, а не дамсі.
* СРАКОЛЮБ - чоловік нетрадиційної орієнтації.
* Такє спанє, як у бідного сранє.
* Срав би тай їв би.
* Така зарплата, аби не забути, як срати.
* СРАКОПАД - ожеледиця.
* Аби срака памнітала в котрій хаті перділа.
* Срав-пердів з гори летів.
* єСРАКА - коли є чим похвалитися.
* Йдемо в село просмердітисі? (прогулятися)
* То всьо дурня, то всьо до сраки, і та любов і тії маки і та хатина
край села, лиш тілько ти і тілько я... тай ти до сраки...лиш я.
* Так хоче робити, як голодний срати.
* Їсти - не срати, можна почекати.
* Та до сраки тії маки.
* СРАКОРОБ - той, що робить усе через заднє місце.
* Згадав, як срати сідав.
* Ожили в сраці жили.
* СРАКОВКАЗ - не точний вказівник напрямку.
* СРАКОЛИЗ - підлабузник.
* ВСЕРИСІ - не переймайся.
* СРАКОСВІТ - той, що світить сракою.
* Всратисі - байдуже.
* СРАКОСПІВ - метеоризм.
* СРАКОДЖИН - джин, що живе у сраці.
* СРАКОМІР - чоловік котрий вміє на око оприділити розмір сідниць.
* СРАКОЛАП - любитель лапати за сраку.
* СРАКОЛЯП - той, що ляпає казна-що.
* СРАКОДУЙ - той, що вміє "дути" сракою.
* СРАЧІ - безпорядок.
* СРАКОВІЗ - транспортний засіб.
* СРАКОПЛІТ - той, що розпускає плітки.
* СРАКОСЛОВ - той, що верзе таке, що не тримається купи.
* СРАКОДІЯ - робота зроблена через заднє місце.
* СРАКОЦІНУВАЛЬНИК - чоловік якому подобаються сідниці жінки.
* Дай сраці сіна. (заспокійся)
* Срака, миска тай колиска.
* Срак, дошка гівна трошка.
* Хитра срака тихо пердит, але на всьо село смердит.
* В долішнім кінци села перґнув, в горішнім вже кажут - всравсі.
* Срала-мазала-білила.
* Пасує, як до дупи дверці.
* В сраці був, гівно видів.
* Напудив їжака голов сраков.
* Помагає, як сіхі гузиці попіл.
* Ше телє в сраці,  а він вже гроші рахує.
* Така родина - сема кістка від сраки.
* Всратисі тай не жити.
* Нагадай козі смерть, а вона вже пердь та пердь.
* У Гануськи гузичка, як два часнички.
* То до сраки така робота.
* Голов сраков по рапатій дошці.
* Та з тобов під оден пень срати не сєду.
* Срака-дошка.
* Як розуму нема, то з сраки не взьмеш.
* Від голоду ніхто не всравсі.
* Серу маттери твої.
* Поцюлюй ми в сраку.
* Жінка без сраки, як село без церкви.
* Такой що не кажіт, а коло сраки нога грубша.
* До сраки така срака.
* То я говорю, чи віл пердит?
* Узніт ні в сраку.
* Однов сраков на два стільці не сєдиш.
* Зачесавсі, зализавсі в білі портки вбавсі, а як прийшов до дівчини
на порозі всравсі.
* Пішов, як за гори срати.
* Срав пес.
* Ой ти, сракунець малий, хойць до діда.
* Навчи сраку пердіти, буде все того хтіти.
* Такого розуму мати, аби два срали, а третий толочив.
* Як не їв би тай не срав, то купив би Станіслав.
* А ти якої сраки?..
* Ти хоч від тих грибів сі зісрати на нитку?
* Йди сі вчи, бо будеш робити в сраці кочегаром.
* В сраку підеш, а не на танці.
* Як ти дам, то сі всереш!
* Серун малий - хлопчик.
* Хоч срака гола, зате каша з молоком.
* Вибрала сі з голов дупов на ярмарок.
* За гроші дав би си й пуцьку врізати.
* Перди, Грицю, перди, Йване, пердіт усі християни.
* Не роби з рота сраку.
* Шо робиш? Гівно дробиш?
* Всрати му сі на гріб.
* І гріш дав тай гівно ззів.
* Павутина в хаті, то бабине літо, а не ґаздиня всрана.
* Має грошей, як насрано.
* Просрав усі гроші.
* Всравсі, не давсі за двері сховавсі.
* Від гороху срай потроху.
* Впав, як сливка у гівно.
* Під сидячу дупу ьдолар не підкладеш.
* Серун тобі кланявсі, пердун тебе в гості просив.
* Вискочив козак з маку показати дівкам сраку.
* Ні в сраці ні в голові.
* Всрався шей над парою постояв.
* Так буду кресати гаж буде срака вогню давати.
* Сказав, як у воду перґнув.
* Люди, як птахи, лиш злетят трохи вище і срати на тебе хотіли.
* Хоче з груші впасти і сраки не обдерти.
* Не дай сраці знати, бо буде стогнати.
* Дякую догори сракою.
* А що ти собі думав...насрав тай холодець?
* Срака сі закрила, писок сі відкрив.
* Мовчи, як срака в гостях.
* Зробив, як віл постяв.
* А шоб тобі дристало де виділо.
* Розговорився, як дітько з сракою.
* Сам насрав, сам виніс.
* То чиста саранчє, єдним кінцем їст, другим сере.
* Може би-с замінєв свистало на дристало.
* Будь, як голуб, свисти на всіх.
* Наганьий розум з гузиці до головиці.
* Розговоривсі, як дітько з сраков.
* Не вікігай пуцьку, як не збираєшсі сцєти.
* А срав би-с рідше води, тоньше волоса, а далі ніж видиш.
* Срака гола,зуби гострі, слава Богу шо в колгоспі.
* Бзди тому, що носа немає.
* А гівна тобі на патичку.
* А в рів срати, як нема де срати.
* Шо рипаєшсі, як на срачку.
* Горобець без яєць високо літає, встромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
* Срала баба дьохтем колупала нігтем.
* Помалу, раку, аби-с не вліз у сраку.
* Так тобі радий, як черякови на гузици.
* То ти, то ти! Насрали в писок коти.
* Така-м ти рада, як гузиця трісці.
* Змудруєш не змудруєш пса в гузицю поцюлюєш.
* Захотів ти дати раду гузичній кишці.
* гаж срака лазила зо сміху.
* Сотворив Бог рака, дав му очи, там де срака.
* Поратував пальцем сраку.
* Не пхай свій ніс у мою сраку.
* Так файно все робив-робив, а на кінець гівном запечатав.
* Дійки в купці, а молоко в дупці.
* Смішно козі, що срака в грязі.
* Танцювала дріботіла, поки срати не схотіла.
* Срака горіла, маку не їла, а коли наїлася, то розсілася.
* А гівна тобі на лопаті.
* Коханий сіном напханий, патиком підпертий на сраці роздертий.
* Під біленьким вікном пахне свіжим гівном.
* Загорілись в сраці гівна.
* Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть до праці? А нам в сраці.
* Срака банька, Гриць-Паранька.
* Вилами по воді писано, гівном по стіні мазано.
* В сраці весілля, в голові похмілля.
* Не показуй чоловіку усієї сраки, лише половину.
* Загадка: В сраку п'яний, на сраці сидит, в сраку сі дивит? (Фірман)
* Любов і срачка приходить зненацька.
* А там того шумовиння, як на сраці ластовиння.
* Трясеться, як жид над гівном.
* Рот не срака - най балака.
* Коханий - сім разів у сраку копнякуваний.
* Не шукай в сраці меду.
* В прикрій годині насрати родині.
* Причесався, прилизався, в білі портки вбрався, а як прийшов до дівчини, на порозі всрався.
* Воно тобі так треба, як до сраки карі очі.
* Штани мої шаровари, ви мене шанували, а я вас усрав.
* Не хоч срати, не муч сраку.
* Всрись, а покорись.
* Не плети дівці гівно в коси.
* Як то файно в полі срати - розвіваються думки, вітер яйцями колише, срака нюхає квітки.
* СРАКОПУД - боягуз.
* До сраки ті присмаки.
* Наші діти краще серут.
* Срака-мотика забила дика.
* Хотів перґнути тай всрався.
* А я піду до Стрия, куплю си синичку, а на твої співанки наставлю гузичку.
* Сам у хаті - хтось набздів.
* У тебе руки зі сраки ростуть.
* Сери-мели-їж.
* Не побивай мені дупи.
* Іван Серилович.
* Срала-мазала у пічку лазила.
* Коло сраки всі присмаки.
* Дупу в купу і гайда!
* Ти диви яку Серло Мудре
* Гівно знаєш.
* Нас рано-нас рано мама розбудила, сиру нам-сиру нам, капусту варила.
* Мантелепа засрана.
* Аби добре збирати гриби, треба малим гімна сі наїсти. (прикмета)
* Маю тебе в сраці.
* То було, коли ти ще на гівно "ґо-ґо" казав.
* Вилазь з води, бо верба в сраці віросте!
* Срав пес, перділи гуси.
* Срав пес на овес.
* Срала-мазала-білила.
* Ти йому говори, а він сере догори.
* Наробивсі...срака в милі.
* Сраката дівка, як моцна перцівка.
* То тобі не коники з гівна ліпити.
* В сраку на раки.
* То тобі не в січку сцєти.
* Лице спухло, як срака.
* Шо дивишсі на мене, як сраказ-за корчє.
* Від важкої праці геморой у сраці.
* Зліпив кулю з гівна.
* Буде знат відки курка щит.
* Як із сраки серпа кєгне.
* Сиджу, як сливка в сраці.
* Кришку зірвало і хату засрало.
* Наловли б рибалки, якби не срака русалки.
* Правильно собака сере, але не правильно ложить.
* Мій дід твоїй бабці тай носив гівно в шапці.
* Ти вари, срако, борщ, а я йду...
* Срака-мотика.
* А, серу маттери твої.
* Срав пес колючим дротом.
* Як до дупи дверці.
* З поля вітер - зі сраки гості.
* Пасує, як сраці фіранки.
* Твої очи мені в сраці (аби не зурочили)
* Файна, як срака навиворіт.
* Причепився, як гівно до калісонів.
* А шоб ти всрався, тай не було чим підтертися.
* Помагає, як сухій гузиці попіл.
* Ех...самотній, як палець в сраці.
* Шось ти такий блідий, як срака.
* А шоб ви срали палицями.
* Такий щедрий, шо гівна з-під себе не дасть.
* Сіла срати серед хати.
* Коли встаю з правої ноги, то день буде файний, але як моя жінка встає не виспана, то до сраки та моя нога.
* І срать не срав, а вже смердить.
* Заший ротяку по саму сраку.
* Поцюлюй собаку в сраку.
* Всратисі тай не жити.
* Срака-дошка гівна трошка.
* Відійшли струпи від дупи.
* Дай сраці сіна, аби тихо сиділа.
* От розказує в сраці дорогу.
* Никола - срака гола.
* Напудив їжака голов сраков.
* Сери-перди-грійся і нічого не бійся.
* Люблю тебе вбрану, люблю і засрану.
* Однов сраков на два стільці не сядеш.
* Поїдеш... голов сраков по рапатій дошці.
* На діти пердіти, себе глядіти.
* Шо маєш шило в сраці?
* Славна молодиця - як жорна гузиця.
* Ку-ку насери на руку.
* Обіцєв-сцєв.
* Робітниця! Сяде срати - підіпреться.
* Розкажу ти казку, як дід насрав в каласку.
* Пішов, як за гори срати.
* Ні цєцьки, ні литки, ні сраки, як на збитки.
* Пішов на гостину до родини, обісрали,як кури драбину.
* Перевари - пердит, недовари - дрище.
* Сказав, як у воду перґнув.
* Сказав, як в муку перґнув.
* Мої бздинки, як малинки.
* Поки збиралась, дитина всралась, поки дитину підперла, саму приперло.
* То шо ти ше не ззів, я вже то вісрав.
* Стулила губи, як курка сраку.
* Всравсі тай го били, тай до хати не пустили.
* В горішнім кінці села перґнув, в долішнім вже кажут - всравсі.
* Добрий-день-срав-пень.
* Яка то родина...сема кістка від сраки.
* Сіла срати серед хати.
* Насрати бабці в капці.
* Сраката дівка, як моцна горівка.
* Танцював би Герасим, аби хто сраку заносив.
* Від голоду ще ніхто не всрався.
* Сраку в жменю і поїхали.
* Як розуму нема, то з сраки не візьмеш.
* В сраці був гівно видів.
* Теля в сраці, а він гроші рахує.
* У Гануськи гузичка, як два часничка.
* Я з тобов під один пень срати не сєду.
* Навчи сраку пердіти, буде все того хтіти.
* Без праці нема й в сраці.
* До сраки така робота.
* Хитра срака тихо пердить, але на все село смердить.
* Згадав, як срати сідав.
* Ожили в сраці жили.
* Не щукай в сраці шкварка.
* Срав би тай їв би.
* Аби срака памнітала в котрій хаті перділа.
* Коли є ціцьки, а нема сраки, то до сраки ті ціцьки.
* Хто сі всрав? - Невістка.
* Жінка без сраки, як двір без собаки.
* Як не срачка то пердячка.
* Їсти - не срати, можна почекати.
* Така зарплата аби не забути, як срати.
* Ідіт в сраку!
* Такє спанє, як у бідного сранє.
* Всрамсі, а не дамсі!
* Так хоче робити, як голодний срати.
* Мені в сраці...
* Йдем в село сі просмердіти?
* Срав-пердів з гори летів.
* Дай сраці сіна, аби тихо сиділа.
* До гузиці з таков роботов.
* Дякую догори сракою.
* Узніт ні в сраку.
* Гівно в собі варит. (Тримає зло в душі)
* Гівна з-під себе не даст. (про скупість)
* Голова не срака, перев'яжи і лежи.
* Жінка без сраки, як село без церкви.
* Зробив, як віл посцяв.
* Загорівся в сраці лід.
* І тілько, неборе, розуму не маєш, щоби гівно посолити. (До дурного, недогадливого чоловіка)
* Крутисі, як гівно в ополонці.
* Лупи, лупи зуби до моєї сраки.
* Наїламсі бобу буду пердіти цілу добу.
* Не чіпай гівно, не буде смердіти.
* Не шукай на гівні сметани.
* Не їж зелепужі, бо юшка з сраки потече.
* Поцюлюй ні в сраку.
* Поки в пана в роті, у попа вже в сраці.
* Своє гівно ні смердит, ні пахне.
* То тобі не коники з гівна ліпити.
* Темно, як в сраці.
* Хоче всратися і не надутися.
* Таке сказав, якби у флєшку перґнув.
* Як розуму нема, то з сраки не узьмеш.
* Вічне десь вступлю, як не в гівно, то в партію.
* Вітер з поля, з сраки дим; вітаю дядьку Герасим.
* За п'ятку поцюлюйсі в сраку.
* Такой що не кажіт, а коло сраки нога грубша.
* Ой дяче, дяче, гівно смердяче.
* Дурниці-небелиці сховайтеся в гузиці.
* Перди, Грицю, перди, Йване, пердіт усі християни.
* Хоч срака гола, зате каша з молоком.
* Вибравсі з голов сраков на ярмарок.
* Вилізла баба на граба, а дід на ялицю,тай стрілив бабі в гузицю.
* Всрати му сі на гріб. (зневажливо про ледачого покійника)
* Руки вгору, сраку вниз, признавайся де фашист?
* Кому всьо єдно, той може ззісти й гівно.
* До мого берега все припливе, як не гівно, то всрана тріска.
* За гроші би дав собі й пуцуку відрізати.
*