top of page
До Николи лишилосі...
Дуба - село
00:0000:00
Д
Думка за горами, а смерть за плечами.
Дреться горло - чи би спало чи би жерло?
Добрий був горщик, як був у нім борщик.
Дай мені, Боже, той розум на перед, що Русинови на послід. (Русин мудріє по сумнім досвіді)
До роботи мама, до музики я сама.
До роботи вас нема, а до миски є.
Доки сі не намучит, доти сі не научит.
Держімсі землі, бо земля нас держит.
Де я ся вродила, там і кропива мила.
Дитина плаче, мама мусит співати.
Добрі діти - вінець, а лихії - конець.
Де родивсі там і згодивсі.
Де-с був коли ті не було?
Дєкувати за обід, що сі наїв дармоїд.
Дякую гаж підскакую.
Дай, Боже, аби всьо було гоже.
Добре зроби - зле, і погано такой зле.
Дим і нитка.
Де п'єсі - там льєсі.
До пори збанок воду носит.
Дощ, як з цебра.
Добро поза кожде ребро.
До кишені за словом не лізе.
Дєкую шо-с попоїв, а зварити й дурний може. (жарт після ситного обіду)
Дают - бери, б'ют - тікай.
Дарованому коню на зуби сі не дивліт.
Добра днина шо мине.
Доки грім не вдарит, Іван сі не перехрестит.
Дурний, як кінь на вЕсні.
Дурний думков багатіє.
Дурний спит, дурне сі снит.
Де доньок сім, там доля всім.
Дров до ліса ніхто не носит.
Другий Світий вечір, як друга мама.
Де густо, там не пусто.
Дійки в купці, а молоко в дупці.
Догори їдь бігом, а згори поволи.
Диму без вогню не буває.
Дома й стіни помагают.
Дурному закон не писаний.
Де верба, там і вода.
Добрий звичай - не позичай.
Дурному - "вічная па'мять".
Де не посій - там вродисі.
Друга в біді пізнати.
Для шмарка нема дзиґарка.
Драб, але гоноровий.
Добре за смертю посилати.
Дати драла / драпака. (Втікати)
Дівка, як верба: де посадиш, там прийметься.
Дівка на відданю.
Давали та з рук не пускали.
Де трудяща родина, там щаслива година.
Де два б'ютьсі, там третий користає.
Дим і нитка.
Дітинко, май Бога в серці.
Дреться горло - чи би спало чи би жерло?
Добрий був горщик, як був у нім борщик.
Дай мені, Боже, той розум на перед, що Русинови на послід. (Русин мудріє по сумнім досвіді)
До роботи мама, до музики я сама.
До роботи вас нема, а до миски є.
Доки сі не намучит, доти сі не научит.
Держімсі землі, бо земля нас держит.
Де я ся вродила, там і кропива мила.
Дитина плаче, мама мусит співати.
Добрі діти - вінець, а лихії - конець.
Де родивсі там і згодивсі.
Де-с був коли ті не було?
Дєкувати за обід, що сі наїв дармоїд.
Дякую гаж підскакую.
Дай, Боже, аби всьо було гоже.
Добре зроби - зле, і погано такой зле.
Дим і нитка.
Де п'єсі - там льєсі.
До пори збанок воду носит.
Дощ, як з цебра.
Добро поза кожде ребро.
До кишені за словом не лізе.
Дєкую шо-с попоїв, а зварити й дурний може. (жарт після ситного обіду)
Дают - бери, б'ют - тікай.
Дарованому коню на зуби сі не дивліт.
Добра днина шо мине.
Доки грім не вдарит, Іван сі не перехрестит.
Дурний, як кінь на вЕсні.
Дурний думков багатіє.
Дурний спит, дурне сі снит.
Де доньок сім, там доля всім.
Дров до ліса ніхто не носит.
Другий Світий вечір, як друга мама.
Де густо, там не пусто.
Дійки в купці, а молоко в дупці.
Догори їдь бігом, а згори поволи.
Диму без вогню не буває.
Дома й стіни помагают.
Дурному закон не писаний.
Де верба, там і вода.
Добрий звичай - не позичай.
Дурному - "вічная па'мять".
Де не посій - там вродисі.
Друга в біді пізнати.
Для шмарка нема дзиґарка.
Драб, але гоноровий.
Добре за смертю посилати.
Дати драла / драпака. (Втікати)
Дівка, як верба: де посадиш, там прийметься.
Дівка на відданю.
Давали та з рук не пускали.
Де трудяща родина, там щаслива година.
Де два б'ютьсі, там третий користає.
Дим і нитка.
Дітинко, май Бога в серці.
У
У Бога ласки много.
У великім пості не ходи в гості.
У нашім селі нема злодіїв: самі люди крадут.
Увидиш де раки зимуют.
У него гадок, як у пса стежок.
У Поділю хліб по кілю,а ковбасами плоти городять.
У Тройці Бог перебуває.
У кождій родині є по скотині.
У струплю, як у лУплю. (Ільчишин О.)
У тихому болоті чорти водітсі.
У страху великі очи.
У свідка очи, як у дітька.
У око запала.
У нашої Катерини весілля й хрестини.
У мене нині на гроші піст.
У великім пості не ходи в гості.
У нашім селі нема злодіїв: самі люди крадут.
Увидиш де раки зимуют.
У него гадок, як у пса стежок.
У Поділю хліб по кілю,а ковбасами плоти городять.
У Тройці Бог перебуває.
У кождій родині є по скотині.
У струплю, як у лУплю. (Ільчишин О.)
У тихому болоті чорти водітсі.
У страху великі очи.
У свідка очи, як у дітька.
У око запала.
У нашої Катерини весілля й хрестини.
У мене нині на гроші піст.
Б
Баба, як гармата.
Баба без діда, як борщ без хліба.
Багатий дивується, як убогий годується.
Баба виновата, що дівка черевата.
Беріт його у тачки, везіт його в бурячки.
Більше у него розуму в п'яті, як у тебе в голові.
Бувай здоров розуме, побачимось завтра.
Бойки ходєт по легойкі.
Біда у кого жінка бліда, а в кого рум'яна, то кажуть рум'яна.
Бодай все уміти, а не все робити.
Бі-бі-сі - баба бабі сказала.
Боже, поможи, але сам не лежи.
Богачі - підперли хату на колачи.
Баба з воза - коньом легше.
Бог дає драбинку - то вгору, то в долинку.
Без Бога ані до порога.
Бог терпів і нам велів.
Брехня, як не здибає, то дожене.
Біг пес через овес.
Бійсі бика спереду, конє ззаду, а дурного усе.
Бога за ноги вхопив.
Бога взивай, а рук прикладай.
Бог дав - Бог забрав.
Біда біду перебуде - одна мине, друга буде.
Без вини винуватий.
Бреши, але міру май.
Біда розуму навчит.
Богови - свічку, чортови - огарок.
Бути в Римі і не видіти Папу римського.
Боєсі, як дідько ладану.
Буде того доброго.
Бог корчми, а чорт церкви не любит.
Бог дав, Бог узяв.
Біда біду кєгне.
Біда сама не ходит, але десіть за собою водит.
Богач не відає, що бідний обідає.
Баляси точити.
Без одного Василя буде весілля.
Брехнев світ перейдеш, але назад сі не вернеш.
Було тай загуло.
Баба без діда, як борщ без хліба.
Багатий дивується, як убогий годується.
Баба виновата, що дівка черевата.
Беріт його у тачки, везіт його в бурячки.
Більше у него розуму в п'яті, як у тебе в голові.
Бувай здоров розуме, побачимось завтра.
Бойки ходєт по легойкі.
Біда у кого жінка бліда, а в кого рум'яна, то кажуть рум'яна.
Бодай все уміти, а не все робити.
Бі-бі-сі - баба бабі сказала.
Боже, поможи, але сам не лежи.
Богачі - підперли хату на колачи.
Баба з воза - коньом легше.
Бог дає драбинку - то вгору, то в долинку.
Без Бога ані до порога.
Бог терпів і нам велів.
Брехня, як не здибає, то дожене.
Біг пес через овес.
Бійсі бика спереду, конє ззаду, а дурного усе.
Бога за ноги вхопив.
Бога взивай, а рук прикладай.
Бог дав - Бог забрав.
Біда біду перебуде - одна мине, друга буде.
Без вини винуватий.
Бреши, але міру май.
Біда розуму навчит.
Богови - свічку, чортови - огарок.
Бути в Римі і не видіти Папу римського.
Боєсі, як дідько ладану.
Буде того доброго.
Бог корчми, а чорт церкви не любит.
Бог дав, Бог узяв.
Біда біду кєгне.
Біда сама не ходит, але десіть за собою водит.
Богач не відає, що бідний обідає.
Баляси точити.
Без одного Василя буде весілля.
Брехнев світ перейдеш, але назад сі не вернеш.
Було тай загуло.
А
Аби зуби, то хліб буде.
Аби вам на кождім кроці, на кождім поступі добро було.
Ану, дайте їм бобу залізного з'їсти!
Ану дай, як не маєш!
Адам грішив, тай нам тото лишив.
Або ви, тату, в ліс по дрова, а я вдома, або я вдома, а ви, тату, в ліс по дрова.
Або пан, або пропав.
А далі сі свище.
А гадину печену бис ізїв.
Або волю здобути, або в дома не бути.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Ади... пішло, як підстрілене.
А кому тепер легко?
Аби вам на кождім кроці, на кождім поступі добро було.
Ану, дайте їм бобу залізного з'їсти!
Ану дай, як не маєш!
Адам грішив, тай нам тото лишив.
Або ви, тату, в ліс по дрова, а я вдома, або я вдома, а ви, тату, в ліс по дрова.
Або пан, або пропав.
А далі сі свище.
А гадину печену бис ізїв.
Або волю здобути, або в дома не бути.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Ади... пішло, як підстрілене.
А кому тепер легко?
В
Вліз на грушку, рвав петрушку.
Всі розуми поїв.
Вола голова не боліла, як корова теля родила.
Відпала му з рота цєцька.
В голові му вилами укладали.
Великий світ, а нема де ся діти.
В Станіславі кождий на своїй страві.
В тебе, Йване, в голові горобці цьвірінькают.
Василь бабі - троюрідний Федір
Від прибутку голова не болит.
Всюгда добре, а дома найліпше.
Вчитисі ніколи не пізно.
Ваші слова тай Богу в вухо.
В кождій хаті по лопаті, а у мене - дві.
В одне вухо пустив у друге віпустив.
Вилами по воді писано.
Вібагає печеного леду.
Від кого чую - тому сі не дивую.
Вітрищивсі, як баран на нові ворота.
Вітрищивсі, як баран на звізди.
ВЕсокий, як тополі, а дурний, як фасолі.
Віддати дівку, то гі погоріти.
Вуйна, стрийна - не родина, зьить, невістка - не дітина.
Вбрала го у димку.
Віпив би і мертвому з вуха.
Вовка боятисі - в ліс не ходити.
Вімінєв шило на мило.
В ліс дрива не возіт.
В тихому болоті чорти водітьсі.
Всьому свій чєс.
Віра твоя спасе тя.
Всіх слухай, а свій розум май.
Вовк в овечій шкірі.
Воду у ступі товче.
Вбери пень, тай буде вподобень.
Вбери пнє тай буде імн'є.
Вода камінь точит.
Всєкий коваль свого щісті.
Від роботи й коні дохнут.
Вкусисі за язик.
В голові горобці цьвірінькают.
Всі під Богом ходимо.
Вчепився, як п'явка.
В дорозі до неба багацтва не треба, лише хліб, одежа і ласка Божа.
Вік живи, вік учись
Всі розуми поїв.
Вола голова не боліла, як корова теля родила.
Відпала му з рота цєцька.
В голові му вилами укладали.
Великий світ, а нема де ся діти.
В Станіславі кождий на своїй страві.
В тебе, Йване, в голові горобці цьвірінькают.
Василь бабі - троюрідний Федір
Від прибутку голова не болит.
Всюгда добре, а дома найліпше.
Вчитисі ніколи не пізно.
Ваші слова тай Богу в вухо.
В кождій хаті по лопаті, а у мене - дві.
В одне вухо пустив у друге віпустив.
Вилами по воді писано.
Вібагає печеного леду.
Від кого чую - тому сі не дивую.
Вітрищивсі, як баран на нові ворота.
Вітрищивсі, як баран на звізди.
ВЕсокий, як тополі, а дурний, як фасолі.
Віддати дівку, то гі погоріти.
Вуйна, стрийна - не родина, зьить, невістка - не дітина.
Вбрала го у димку.
Віпив би і мертвому з вуха.
Вовка боятисі - в ліс не ходити.
Вімінєв шило на мило.
В ліс дрива не возіт.
В тихому болоті чорти водітьсі.
Всьому свій чєс.
Віра твоя спасе тя.
Всіх слухай, а свій розум май.
Вовк в овечій шкірі.
Воду у ступі товче.
Вбери пень, тай буде вподобень.
Вбери пнє тай буде імн'є.
Вода камінь точит.
Всєкий коваль свого щісті.
Від роботи й коні дохнут.
Вкусисі за язик.
В голові горобці цьвірінькают.
Всі під Богом ходимо.
Вчепився, як п'явка.
В дорозі до неба багацтва не треба, лише хліб, одежа і ласка Божа.
Вік живи, вік учись
Г
Горит йому робота в руках.
Господиня - сім городів одна диня.
Горіхи не летять зо стріхи.
Господар своїм штанам.
Господиня на цілу постіль.
Господине! Іди їсти борщ, бо застине!
Громада по разу плюне, то чоловіка втопит.
Говори Грицю "Богородицю"
Гірка гостина, коли лиха година.
Говори, як ті мати навчила.
Громада - то великий чоловік.
Говорила небіжка до самої смерти.
Гадає Бога за ноги вхопив.
Говорила-їхала, сіла-везласі.
Говори до гори, а гора горов.
Говори Петре, до черепка, а черепок-черепком.
Гора з горов сі не сходит, а людина з людинов сі зійде.
Горбатого й могила не справит.
Голе-босе, а у вінци.
Глухий, як пень.
Гриби - гроби.
Голов сраков по рапатій дошці.
Гівно в собі варит. (Тримає зло в душі.)
Голодній кумі хліб на умі.
Говорила-їхала здибала Міхала.
Громада по нитці, бідному сорочка.
Гадає, що я такий дурний, як він мудрий.
Глухо, як в танку.
Голова ні пухне.
Голова ні тріщит.
Голова му замакітриласі.
Гість в дім, Бог з ним.
Гість перший день - золото, другий - срібло, третій - мідь, а четвертий додому їдь.
Глуха, як тетеря.
Гій на мене всі на мене.
Гони до роботи!.. Борзенько!
Горит му робота в руках.
Горло без дна: скільки сип і ще влізе.
Гріх зав'яжи в міх
Господиня - сім городів одна диня.
Горіхи не летять зо стріхи.
Господар своїм штанам.
Господиня на цілу постіль.
Господине! Іди їсти борщ, бо застине!
Громада по разу плюне, то чоловіка втопит.
Говори Грицю "Богородицю"
Гірка гостина, коли лиха година.
Говори, як ті мати навчила.
Громада - то великий чоловік.
Говорила небіжка до самої смерти.
Гадає Бога за ноги вхопив.
Говорила-їхала, сіла-везласі.
Говори до гори, а гора горов.
Говори Петре, до черепка, а черепок-черепком.
Гора з горов сі не сходит, а людина з людинов сі зійде.
Горбатого й могила не справит.
Голе-босе, а у вінци.
Глухий, як пень.
Гриби - гроби.
Голов сраков по рапатій дошці.
Гівно в собі варит. (Тримає зло в душі.)
Голодній кумі хліб на умі.
Говорила-їхала здибала Міхала.
Громада по нитці, бідному сорочка.
Гадає, що я такий дурний, як він мудрий.
Глухо, як в танку.
Голова ні пухне.
Голова ні тріщит.
Голова му замакітриласі.
Гість в дім, Бог з ним.
Гість перший день - золото, другий - срібло, третій - мідь, а четвертий додому їдь.
Глуха, як тетеря.
Гій на мене всі на мене.
Гони до роботи!.. Борзенько!
Горит му робота в руках.
Горло без дна: скільки сип і ще влізе.
Гріх зав'яжи в міх
Ж
Життє - в одни двері зайшов, у другі війшов.
Жию, як горох при дорозі, хто йде, той скубне.
Живий про живе гадає.
Жінка ми світ завїзала.
Жию, як горох при дорозі, хто йде, той скубне.
Живий про живе гадає.
Жінка ми світ завїзала.
З
Знає кума, знає пів села.
З'їв би, Лілько, аби й кілько.
З тобов розмова, як з вітром полова.
З кого ся насмівают, з того люде бувают.
З єдного дерева хрест і лопата.
За кавалок кишки біг штири мілі пішки.
За сиротою Бог з калитою.
Зиску, що в писку.
Загляне сонце і в наше віконце.
З тобов говорити – як з зашмаркатим їсти.
Забула корова, як телєтим була.
За добрі вчинки лиха плата. (Павлів Марія)
За ніс водит.
За моє жито мене ше й бито.
Зачєли "за здравіє", скінчили "за упокій".
Згадала баба, як дівков була.
З пустого в порожне переливати.
Зимова днина така: тень-тень, тай минувся день.
Зійшовсі Яким з тАким.
З чужого конє серед дороги злазь.
З дурним поведешсі, дурного наберешсі.
Заграв би і гадину, як би знав де діра.
З пісні слова не викинеш.
За словом в кишеню не полізе.
Закалець на палець.
З великої хмари малий дощ.
З ким пристаєш - таким стаєш.
З квапної речі упав дід з печі.
Зуби на клинок.
Зздубів на місці. (Напудивсі)
Залив баньки (очи)
Золоті гори обіцєє.
З тобов каші не звариш.
З тобов перечитисі, що з шмаркатим їсти.
Звідки? З-під верітки.
З водища тай на плотище.
З'їв би, Лілько, аби й кілько.
З тобов розмова, як з вітром полова.
З кого ся насмівают, з того люде бувают.
З єдного дерева хрест і лопата.
За кавалок кишки біг штири мілі пішки.
За сиротою Бог з калитою.
Зиску, що в писку.
Загляне сонце і в наше віконце.
З тобов говорити – як з зашмаркатим їсти.
Забула корова, як телєтим була.
За добрі вчинки лиха плата. (Павлів Марія)
За ніс водит.
За моє жито мене ше й бито.
Зачєли "за здравіє", скінчили "за упокій".
Згадала баба, як дівков була.
З пустого в порожне переливати.
Зимова днина така: тень-тень, тай минувся день.
Зійшовсі Яким з тАким.
З чужого конє серед дороги злазь.
З дурним поведешсі, дурного наберешсі.
Заграв би і гадину, як би знав де діра.
З пісні слова не викинеш.
За словом в кишеню не полізе.
Закалець на палець.
З великої хмари малий дощ.
З ким пристаєш - таким стаєш.
З квапної речі упав дід з печі.
Зуби на клинок.
Зздубів на місці. (Напудивсі)
Залив баньки (очи)
Золоті гори обіцєє.
З тобов каші не звариш.
З тобов перечитисі, що з шмаркатим їсти.
Звідки? З-під верітки.
З водища тай на плотище.
і
І мижи світими є сварка.
І стіни мають вуха.
І сам не гам і другому не дам.
Іванів - гі жидів.
І стіни мають вуха.
І сам не гам і другому не дам.
Іванів - гі жидів.
Ї
Їст гі не своїм писком.
Їсти не срати, можна почекати.
Їдна голова - добре, дві - ше ліпше, а три - то сільрада.
Їж гарбушку, аби ті дівки любили.
Їсти не срати, можна почекати.
Їдна голова - добре, дві - ше ліпше, а три - то сільрада.
Їж гарбушку, аби ті дівки любили.
К
Кров людська - не водиця, розливати не годиться.
Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.
Кождий небожчик добрий
Коби то лиш вуши розказували, а то й гниди.
Коваль клепле, доки тепле.
Куда шия поверне, туда голова вберне.
Куда гла, туда нитка.
Куда дулі, туда дим.
Казала Фесі, шо обійдесі.
Коби-с такий до роботи, як до їди.
Коби в писку росли гриби.
Косо-криво коби живо.
Кожда гуска знає, як йї в ноги тепло.
Кожда жєба своє болото хвалит.
Кождий Йван, має свій план. (Ільчишин О.)
Крапля води і камінь вижолобить.
Кум куму, як нема кому.
Куй жилізо доки горєче.
Курві плюй межи очи, а вна каже, що дощ іде.
Кілько би життє не вчило, а дурним умреш.
Кілько вовка не годуй, а той все в ліс дивисі.
Кілько сонце зайде, біда біду найде.
Клин клином вібивают.
Кров з носа мус зробити.
Котра корова голосно риче, тота молока мало дає.
Краще з мудрим загубити, ніж з дурним найти.
Квапишсі, як голий грати.
Кугут їдно зерно найде, сім курок здурит і сам з'їст.
Кров з носа треба зробити.
Коли рак на горі свисне.
Купит, як пса вблупит.
Катюзі по заслузі.
Кінець діло хвалит.
Краще пізно, як ніколи.
Крутит, як циган сонцем.
Коса - дівочі краса.
Коси коса поки роса.
Крутит, як жид пейсами.
Кожда посватана дівка файна.
Купив кота в мішку.
Крути-верти, а треба вмерти.
Кому вісілє, а курці смерть.
-Боже помагай!
-Казали Боги, аби й ви помогли!
- (відповідь) Ми чули з неба, шо вже не треба!
Коби так хтілосі, як не хочесі.
Коли-с бідний то не знає ті й брат рідний.
КлинЕ на чім світ стоєт.
Курам на сміх.
Казала та не обіцяла.
Крутиться на язиці.
Коли в плоті.
Кожен день добридень.
Кортит, як злодія украсти.
Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.
Кождий небожчик добрий
Коби то лиш вуши розказували, а то й гниди.
Коваль клепле, доки тепле.
Куда шия поверне, туда голова вберне.
Куда гла, туда нитка.
Куда дулі, туда дим.
Казала Фесі, шо обійдесі.
Коби-с такий до роботи, як до їди.
Коби в писку росли гриби.
Косо-криво коби живо.
Кожда гуска знає, як йї в ноги тепло.
Кожда жєба своє болото хвалит.
Кождий Йван, має свій план. (Ільчишин О.)
Крапля води і камінь вижолобить.
Кум куму, як нема кому.
Куй жилізо доки горєче.
Курві плюй межи очи, а вна каже, що дощ іде.
Кілько би життє не вчило, а дурним умреш.
Кілько вовка не годуй, а той все в ліс дивисі.
Кілько сонце зайде, біда біду найде.
Клин клином вібивают.
Кров з носа мус зробити.
Котра корова голосно риче, тота молока мало дає.
Краще з мудрим загубити, ніж з дурним найти.
Квапишсі, як голий грати.
Кугут їдно зерно найде, сім курок здурит і сам з'їст.
Кров з носа треба зробити.
Коли рак на горі свисне.
Купит, як пса вблупит.
Катюзі по заслузі.
Кінець діло хвалит.
Краще пізно, як ніколи.
Крутит, як циган сонцем.
Коса - дівочі краса.
Коси коса поки роса.
Крутит, як жид пейсами.
Кожда посватана дівка файна.
Купив кота в мішку.
Крути-верти, а треба вмерти.
Кому вісілє, а курці смерть.
-Боже помагай!
-Казали Боги, аби й ви помогли!
- (відповідь) Ми чули з неба, шо вже не треба!
Коби так хтілосі, як не хочесі.
Коли-с бідний то не знає ті й брат рідний.
КлинЕ на чім світ стоєт.
Курам на сміх.
Казала та не обіцяла.
Крутиться на язиці.
Коли в плоті.
Кожен день добридень.
Кортит, як злодія украсти.
Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Л
Ласий на ковбаси.
Люба моя красото, люблю тебе за тото!
Ліпше дома горох, капуста ніж на війні курка тлуста.
Людськов кривдов не доробишсі.
Легко камінь у воду верчи, а тєжко дістати.
Лінивий два рази ходит, а скупий два рази платит.
Людий питай, а свій розум май.
Любили добро, любім і лихо.
Ласкаве телєтко дві мамки ссе.
Легко прийшло - легко й пішло.
Легше на язиці тримати вуголь, ніж тайну. (Михайлів Б.)
Лелом-полелом. (ліниво)
Ліпше з мудрим загубити ніж з дурним знайти.
Ліпше псу муха, як поза вуха. (Клюс О.)
Ліпше мати наперсток природженого розуму, ніж цебер навченого. (Михайлів Богдан)
Любімося, як брати, рахуймося як жиди.
Летит гі дурний до суду.
Людина не скотина більше відра не віпє.
Любит, як пес діда на вузькій дорозі.
Ліпше бути першим на селі, ніж останнім в місті.
Лижка дьогтю попсує бочку меду.
Ліпше пізно чим ніколи.
Лаяла-лаяла, на силу ціле село перелаяла.
Лиш раз глипне, кожда до него липне.
Людина дуріє, як їй сі добре діє.
Люба моя красото, люблю тебе за тото!
Ліпше дома горох, капуста ніж на війні курка тлуста.
Людськов кривдов не доробишсі.
Легко камінь у воду верчи, а тєжко дістати.
Лінивий два рази ходит, а скупий два рази платит.
Людий питай, а свій розум май.
Любили добро, любім і лихо.
Ласкаве телєтко дві мамки ссе.
Легко прийшло - легко й пішло.
Легше на язиці тримати вуголь, ніж тайну. (Михайлів Б.)
Лелом-полелом. (ліниво)
Ліпше з мудрим загубити ніж з дурним знайти.
Ліпше псу муха, як поза вуха. (Клюс О.)
Ліпше мати наперсток природженого розуму, ніж цебер навченого. (Михайлів Богдан)
Любімося, як брати, рахуймося як жиди.
Летит гі дурний до суду.
Людина не скотина більше відра не віпє.
Любит, як пес діда на вузькій дорозі.
Ліпше бути першим на селі, ніж останнім в місті.
Лижка дьогтю попсує бочку меду.
Ліпше пізно чим ніколи.
Лаяла-лаяла, на силу ціле село перелаяла.
Лиш раз глипне, кожда до него липне.
Людина дуріє, як їй сі добре діє.
М
Мій не мій, але ти його не бий.
Мила твоя розмовонька: ти мовчиш, а я слухаю.
Має розуму, як жєба фіст.
Много дурних, лиш не при купі ходєт.
Май Бога в серці.
Минула Іванка сметанка.
Мус - має два кІнці.
Масти си голову. повидлом.
Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт.
Малі діти не дают спати, великі - жити.
Масні слова - пісні пироги. (Библів В.)
Мовчи, язичку, дам ти кашки.
Молоде - золоте.
Молоде, тай дурне.
Муха сіла на ніс.
Мус має два кінці.
Маєш вітер під носом.
Моя хата з краю, я нічо не знаю.
Молитва ломит залізо.
Маєш у торбі, сядеш і на горбі.
Майстра по роботі видиш.
Минулисі ті роки, що розпирали пироги боки.
Много говорити та нема, що слухати.
Менше знают ліпше сплєт.
Мила твоя розмовонька: ти мовчиш, а я слухаю.
Має розуму, як жєба фіст.
Много дурних, лиш не при купі ходєт.
Май Бога в серці.
Минула Іванка сметанка.
Мус - має два кІнці.
Масти си голову. повидлом.
Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт.
Малі діти не дают спати, великі - жити.
Масні слова - пісні пироги. (Библів В.)
Мовчи, язичку, дам ти кашки.
Молоде - золоте.
Молоде, тай дурне.
Муха сіла на ніс.
Мус має два кінці.
Маєш вітер під носом.
Моя хата з краю, я нічо не знаю.
Молитва ломит залізо.
Маєш у торбі, сядеш і на горбі.
Майстра по роботі видиш.
Минулисі ті роки, що розпирали пироги боки.
Много говорити та нема, що слухати.
Менше знают ліпше сплєт.
Н
Не кілько пива, кілько дива
Не кождий спить, хто хропить.
Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло.
Нема години без новини.
Наша річ просити, ваша річ не йти.
Ні сіло ні впало дай, бабо, сало.
На твій крик я вже звик.
Нерви на кондзерви.
Не діждут наші вороги у долоні плескати.
Наїжся гороху, а тогди з ним говори.
Не треба Бога про дощ просити, піде він, як станеш косити.
Ні сіло ні впало, дай, бабо, сало.
Не кождий спить, хто хропить.
Не говори пишно, аби ті на зло не вийшло.
Не знаю коли-м ся народив, не знаю коли маю вмирати. (Чоловік, що не знає свого роду і байдужий до смерті)
Не родит ріллє, але Божа волі.
Най-си там із свойов родинов бесідує. (Говорять про покійника)
Не поможе гризота, лиш поможе робота.
Не для тебе мама квітку ростила.
Не для тебе квітка розквітла.
Наїламсі фасолі най сі діє Божа волі.
Не йде до Петра, а й до Різдва.
Не для пса ковбаса, не для пана сало.
Наука - то велика штука.
Не позичай у сусіда розуму.
Набрав, як дурний на роги.
На добраніч воші на ніч.
Не всі кури їдної натури.
Не великий пан – зроби собі сам .
На двоє баба ворожила, або вмре, або була жила.
На кожен товар є свій покупець.
На вербі грушки не ростут.
На тобі, небоже, що мені не гоже.
Назвавсі грибом - лізь у кошик.
На злодію шєпка горит.
На тобі, Боже, й мої два ґрецарі.
Нарешті дірка в мешті.
Наївісі, як бик.
Найшла коса на камінь.
Ні лицє ні кінцє.
Не біжи поперед батька в пекло.
Не всьо то правда, що на вісілю плещут.
Не все в середу Петра.
Не роби з писка халяву.
Не тепер, то в четвер.
Не вродит сокола сова, а лиш такого, як сама.
Не кажи "гоп!", доки не перескочиш.
Не той жених, що ходит, а той, що сі женит.
Не мала баба клопоту купила поросє.
Не просто з моста.
Не плануй, бідаче, бо Бог переіначе. (Бердар С.)
Не плюй в кєрницю з котрої п`єш.
Не штука давати, як є відки брати.
Нечуйко-Незнайко, то файний чоловік.
Нє то нє, цілюй конє.
Нє, то нє - пироги в брайтуру.
Нема гірше, як з драба пан.
Не з віка каліка, не до смерти пан.
Не вір коневи в поли, а псови ніколи.
Ні цицьки, ні литки , ні потки, як на збитки.
Напасласьи гаж роги тверді.
Не приший кобилі хвіст.
Ні в пліт, ні в ворота.
Не дай Боже з Івана пана.
На китайську паску.
Не такий страшний чорт, як його малюют.
Не так сталосі, як гадалосі.
Ні в кут, ні в двері.
Ні риба, ні мнєсо, такє гіби гриб.
Не помастиш - не поїдеш.
Навчит біда попити, як сі нема до чого вхопити.
Не родисі красний, а родисі щасний.
На чорне каже біле.
Не кажи "ба" дам ти п'єтку, ба коби-сте дали.
Носисі, як баба з ступов.
Най сі трєсу, коли сі везу.
Не видів Гриць нагавиць, а як уздрів - то зомлів.
Недогода моїй бабці ні на печі ні на лавці.
На милування нема силування.
Ніс вовк - понесли й вовка.
Не вчи вченого, як їсти хліба печеного.
Не мішєй праведне з грішним.
Ні пришити ні прилатати.
Ні туда і ні сюда.
Ні сЮди ні тУди.
Ні вашим ні нашим.
Ноги на плечі і тікати.
НОґа! (Тікати)
Не той сильний, що б'є, а той що вістояв.
Не для тебе мати квітку ростила.
Непрошений гість гірше татарина.
На мій вік стане.
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
Ні сіло, ні впало дай, бабо, сала.
Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів.
Не каждому сонце зазирає в віконце.
Не всі вдома.
Не дай си в кашу плюнути.
Не то пальто.
Народу много - людей мало.
Не вчи вченого, як їсти хліба печеного.
Не свисти в хаті, грошей не буде.
На, узьми си п'ять копійок, ніц собі не жєлуй.
Не лижка, а ложка, банєку.
Не розумієш? Не пхайсі!
Нащо нам музики коли в нас довгі язики
Наші діди зазнали біди
На тобі, чоловіче, того що рідше та ліпше. А вже тото, що гуще та пуще, то я сама з'їм.
Не кождий спить, хто хропить.
Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло.
Нема години без новини.
Наша річ просити, ваша річ не йти.
Ні сіло ні впало дай, бабо, сало.
На твій крик я вже звик.
Нерви на кондзерви.
Не діждут наші вороги у долоні плескати.
Наїжся гороху, а тогди з ним говори.
Не треба Бога про дощ просити, піде він, як станеш косити.
Ні сіло ні впало, дай, бабо, сало.
Не кождий спить, хто хропить.
Не говори пишно, аби ті на зло не вийшло.
Не знаю коли-м ся народив, не знаю коли маю вмирати. (Чоловік, що не знає свого роду і байдужий до смерті)
Не родит ріллє, але Божа волі.
Най-си там із свойов родинов бесідує. (Говорять про покійника)
Не поможе гризота, лиш поможе робота.
Не для тебе мама квітку ростила.
Не для тебе квітка розквітла.
Наїламсі фасолі най сі діє Божа волі.
Не йде до Петра, а й до Різдва.
Не для пса ковбаса, не для пана сало.
Наука - то велика штука.
Не позичай у сусіда розуму.
Набрав, як дурний на роги.
На добраніч воші на ніч.
Не всі кури їдної натури.
Не великий пан – зроби собі сам .
На двоє баба ворожила, або вмре, або була жила.
На кожен товар є свій покупець.
На вербі грушки не ростут.
На тобі, небоже, що мені не гоже.
Назвавсі грибом - лізь у кошик.
На злодію шєпка горит.
На тобі, Боже, й мої два ґрецарі.
Нарешті дірка в мешті.
Наївісі, як бик.
Найшла коса на камінь.
Ні лицє ні кінцє.
Не біжи поперед батька в пекло.
Не всьо то правда, що на вісілю плещут.
Не все в середу Петра.
Не роби з писка халяву.
Не тепер, то в четвер.
Не вродит сокола сова, а лиш такого, як сама.
Не кажи "гоп!", доки не перескочиш.
Не той жених, що ходит, а той, що сі женит.
Не мала баба клопоту купила поросє.
Не просто з моста.
Не плануй, бідаче, бо Бог переіначе. (Бердар С.)
Не плюй в кєрницю з котрої п`єш.
Не штука давати, як є відки брати.
Нечуйко-Незнайко, то файний чоловік.
Нє то нє, цілюй конє.
Нє, то нє - пироги в брайтуру.
Нема гірше, як з драба пан.
Не з віка каліка, не до смерти пан.
Не вір коневи в поли, а псови ніколи.
Ні цицьки, ні литки , ні потки, як на збитки.
Напасласьи гаж роги тверді.
Не приший кобилі хвіст.
Ні в пліт, ні в ворота.
Не дай Боже з Івана пана.
На китайську паску.
Не такий страшний чорт, як його малюют.
Не так сталосі, як гадалосі.
Ні в кут, ні в двері.
Ні риба, ні мнєсо, такє гіби гриб.
Не помастиш - не поїдеш.
Навчит біда попити, як сі нема до чого вхопити.
Не родисі красний, а родисі щасний.
На чорне каже біле.
Не кажи "ба" дам ти п'єтку, ба коби-сте дали.
Носисі, як баба з ступов.
Най сі трєсу, коли сі везу.
Не видів Гриць нагавиць, а як уздрів - то зомлів.
Недогода моїй бабці ні на печі ні на лавці.
На милування нема силування.
Ніс вовк - понесли й вовка.
Не вчи вченого, як їсти хліба печеного.
Не мішєй праведне з грішним.
Ні пришити ні прилатати.
Ні туда і ні сюда.
Ні сЮди ні тУди.
Ні вашим ні нашим.
Ноги на плечі і тікати.
НОґа! (Тікати)
Не той сильний, що б'є, а той що вістояв.
Не для тебе мати квітку ростила.
Непрошений гість гірше татарина.
На мій вік стане.
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
Ні сіло, ні впало дай, бабо, сала.
Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів.
Не каждому сонце зазирає в віконце.
Не всі вдома.
Не дай си в кашу плюнути.
Не то пальто.
Народу много - людей мало.
Не вчи вченого, як їсти хліба печеного.
Не свисти в хаті, грошей не буде.
На, узьми си п'ять копійок, ніц собі не жєлуй.
Не лижка, а ложка, банєку.
Не розумієш? Не пхайсі!
Нащо нам музики коли в нас довгі язики
Наші діди зазнали біди
На тобі, чоловіче, того що рідше та ліпше. А вже тото, що гуще та пуще, то я сама з'їм.
О
Оден любит дєка, другий дєчиху.
Одна дяка, що за риби, що за рака.
От би-с мав розум хоч на старі літа!
Око аби видіти високо.
Очі не видєт, серце не болит.
Оден, як дуб посеред зрубу.
Обіцєв Бог дати, але велів зачекати.
Обіцянка-цяцянка, а дурному радість.
Оден в луг, другий в плуг.
Ого! Пиши пропало.
Обідрали, як молоду липку.
Обоє рябоє.
Обіцєв пан кожух - тепле єго слово.
Одним миром мазані.
Одна дяка, що за риби, що за рака.
От би-с мав розум хоч на старі літа!
Око аби видіти високо.
Очі не видєт, серце не болит.
Оден, як дуб посеред зрубу.
Обіцєв Бог дати, але велів зачекати.
Обіцянка-цяцянка, а дурному радість.
Оден в луг, другий в плуг.
Ого! Пиши пропало.
Обідрали, як молоду липку.
Обоє рябоє.
Обіцєв пан кожух - тепле єго слово.
Одним миром мазані.
П
Правда, як олива наверх вийде.
Прийдеш, Юрку, до рахунку.
Пройшли мої літа, як вітри округ світа.
Прийшла оманна оманила Йвана.
Покажи, ворожко, де моя дорожка.
Пан хороший, та нема грошей.
Перейшов на дитячий розум.
Побожна, а в середині порожна.
По вісілю тай по відриґаню.
Плюй курві в очі, а вона каже, що дощ іде.
Пан на цілу губу.
Пана видко по холєвах.
По Петру тай по теплу.
Попоїв аж ми світ потемнів, очи посоловіли, що би ще щось ззіли.
Полуденок - пробуденок, а вечері - пріспанок.
Поможе, як мертвому кадило.
Поцілюйсі в ніс.
Пропав, як ксьондзові качіта.
Пішло, як з Петрового днє.
Пхаютьсі, як посвічену воду.
ПрАний, як Сидорова коза.
Промовка про вовка, а вовк уже тут.
Прибери пнє, тай буде ім'нє.
Прийшла коза до воза.
П`єте колесо у возі.
Палиці має два кінці.
Просто так і мама з татом не сплєт.
Пішла би й до церкви за копійку пердіти.
Поцюлюйсі в ніс.
Пізно, Йване, до школи.
Поживемо - увидимо.
Правда очі коле.
Попіксі на гарячому, дує на холодне.
П'єному море по коліна.
Пішов, як рак по дріжді.
Пан, а вуши як біб.
Пи@діти не мішки носити.
Пиши пропало.
Попереджений - озброєний.
Підвів під монастир.
Продав кота у торбі.
Прикуси язик. (Замовчи)
Пусто в селі, хоч голий біжи.
Попав пальцем у небо.
Прощай, розуме, завтра побачимось.
П'яний, як ніч.
Про мене Семене, хоч Гапку сватай.
Прийшов по хвили, вже й миски помили.
Пішла корова най йде й теля.
- Пише, шо не лише. - А як лише? - То напише.
Прощай молодість, привіт пенсія.
Попереджений - озброєний.
Пішло, як по маслу.
Поквапсі... галь-паль...борзенько... дим і нитка...одна нога ту, друга там
Прийдеш, Юрку, до рахунку.
Пройшли мої літа, як вітри округ світа.
Прийшла оманна оманила Йвана.
Покажи, ворожко, де моя дорожка.
Пан хороший, та нема грошей.
Перейшов на дитячий розум.
Побожна, а в середині порожна.
По вісілю тай по відриґаню.
Плюй курві в очі, а вона каже, що дощ іде.
Пан на цілу губу.
Пана видко по холєвах.
По Петру тай по теплу.
Попоїв аж ми світ потемнів, очи посоловіли, що би ще щось ззіли.
Полуденок - пробуденок, а вечері - пріспанок.
Поможе, як мертвому кадило.
Поцілюйсі в ніс.
Пропав, як ксьондзові качіта.
Пішло, як з Петрового днє.
Пхаютьсі, як посвічену воду.
ПрАний, як Сидорова коза.
Промовка про вовка, а вовк уже тут.
Прибери пнє, тай буде ім'нє.
Прийшла коза до воза.
П`єте колесо у возі.
Палиці має два кінці.
Просто так і мама з татом не сплєт.
Пішла би й до церкви за копійку пердіти.
Поцюлюйсі в ніс.
Пізно, Йване, до школи.
Поживемо - увидимо.
Правда очі коле.
Попіксі на гарячому, дує на холодне.
П'єному море по коліна.
Пішов, як рак по дріжді.
Пан, а вуши як біб.
Пи@діти не мішки носити.
Пиши пропало.
Попереджений - озброєний.
Підвів під монастир.
Продав кота у торбі.
Прикуси язик. (Замовчи)
Пусто в селі, хоч голий біжи.
Попав пальцем у небо.
Прощай, розуме, завтра побачимось.
П'яний, як ніч.
Про мене Семене, хоч Гапку сватай.
Прийшов по хвили, вже й миски помили.
Пішла корова най йде й теля.
- Пише, шо не лише. - А як лише? - То напише.
Прощай молодість, привіт пенсія.
Попереджений - озброєний.
Пішло, як по маслу.
Поквапсі... галь-паль...борзенько... дим і нитка...одна нога ту, друга там
Р
Рожа і межи кропивою гожа.
Розкисласі, як гречана паска. (Про плаксиву, сумовиту жінку)
Розлучит їх хрест і лопата.
Рожа і межи кропивою гожа.
Роди, бабо,дітину, будеш панянкою за годину. (Про неможливу річ)
РіднІ много - рідних мало.
Ранок - панок.
Ранішне з вечерішним сі не сходит.
Розумієсі, як баран на звіздах.
Рука руку миє.
Робота йде, кантора пише.
Раз в ніколи.
Раз на раз не приходисі.
Роззуй очи.
Риба смердит від голови.
Рибу, птицю, молодицю бересі руками.
Розкисласі, як гречана паска. (Про плаксиву, сумовиту жінку)
Розлучит їх хрест і лопата.
Рожа і межи кропивою гожа.
Роди, бабо,дітину, будеш панянкою за годину. (Про неможливу річ)
РіднІ много - рідних мало.
Ранок - панок.
Ранішне з вечерішним сі не сходит.
Розумієсі, як баран на звіздах.
Рука руку миє.
Робота йде, кантора пише.
Раз в ніколи.
Раз на раз не приходисі.
Роззуй очи.
Риба смердит від голови.
Рибу, птицю, молодицю бересі руками.
С
Свій, як упече, то в саме боляче.
Своє миле, хоч зогниле.
Сам де схочу, там і скочу.
Сідай свату на лопату, повезу ті поза хату.
Сіно громадила, хлопця принадила.
Ситий голодного не розуміє.
Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
Скурвий син, але наш.
Свій, як не заплаче, то хоч сі скривит.
Своїм Богом живе.
Стоєт, як х@й на вісілю.
Свій за своїм кєгне.
Сказав пан, зробив сам.
Скакав банєк, поки не впав у ланєк.
Сам не гам і другому не дам.
Сам блудит, а других судит.
Своїм маслом й сам помащу.
Сказав пан - зробив сам.
Скупий два рази тратит.
Смак чи не смак, коби кєшка, як кімак (Попович Мілька)
Старість не радість.
Старе старим, дурне дурним.
Стрийна - вуйна не родина, зєть - невістка
не дітина.
Старе, як мале.
Семеро їдного не чекают.
Сім раз відмір, а раз уріж.
Сказав - як сокирою втяв.
Сім шкір дере.
Свинє мішок дре і квичит.
Сам пан клепав. (Своє виробництво)
Сидит, як засватаний.
Сидит, як на голках.
Сиди тихо, най спит лихо.
Сіль в оці, колька в боці.
Світа ладу не розуміє.
Самі пани, нема кому свині пасти.
Село селом.
Село і люди.
Село і терті пляцки.
- Смачного. - Тобі що до того? - Половина з того.
Своє миле, хоч зогниле.
Сам де схочу, там і скочу.
Сідай свату на лопату, повезу ті поза хату.
Сіно громадила, хлопця принадила.
Ситий голодного не розуміє.
Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
Скурвий син, але наш.
Свій, як не заплаче, то хоч сі скривит.
Своїм Богом живе.
Стоєт, як х@й на вісілю.
Свій за своїм кєгне.
Сказав пан, зробив сам.
Скакав банєк, поки не впав у ланєк.
Сам не гам і другому не дам.
Сам блудит, а других судит.
Своїм маслом й сам помащу.
Сказав пан - зробив сам.
Скупий два рази тратит.
Смак чи не смак, коби кєшка, як кімак (Попович Мілька)
Старість не радість.
Старе старим, дурне дурним.
Стрийна - вуйна не родина, зєть - невістка
не дітина.
Старе, як мале.
Семеро їдного не чекают.
Сім раз відмір, а раз уріж.
Сказав - як сокирою втяв.
Сім шкір дере.
Свинє мішок дре і квичит.
Сам пан клепав. (Своє виробництво)
Сидит, як засватаний.
Сидит, як на голках.
Сиди тихо, най спит лихо.
Сіль в оці, колька в боці.
Світа ладу не розуміє.
Самі пани, нема кому свині пасти.
Село селом.
Село і люди.
Село і терті пляцки.
- Смачного. - Тобі що до того? - Половина з того.
Т
Так ся розмовляє як гуска з водою.
Тяжко жити жаль вмирати.
То він уже з роду такий.
Телімбається коло мене, як той дармовис.
Так ся розмовляє, як гуска з водою.
Тото мені не родина, що мене не родила.
Тебе за тов роботов зазулі закує. (Про запізнілу, ліниво ведену роботу)
Тебе так бересі робота, як горох стіни.
Тай йди до Бога на скаргу.
Така родина - стрий бабі вуйко.
Така родина - ваш пес спав на наші соломі.
Там, де дітько добраніч каже.
Твої слова тай Богу в вухо.
ТУман тУманом туманіє, бовван бовваном бовваніє.
Товче, як циган жилізо.
Тогди увидит вовчу звізду. (Клюс О.)
То нема шо в церкві свистати.
То не штука вбити крука, ти злапай живого.
То не штука чужими руками грань загрібати.
То ззіж гадь (при відмові їсти)
Той кінь шо кєгне, ще й битий.
То, що один пес Бровко?
То ще треба сі поперти, аби вмерти. (Ільчишин О.)
То я говорю чи віл пердит?
Торочиш гі не приший кобилі хвіст.
Така родина, як дідо бабі дружчив.
Тай іди до Бога на скаргу.
Так ті там люблєт, як пси діда на вузькій вулици.
То не штука зза пнє стрілєти.
То хліб відданий.
То ся зробит, то ся вміє.
То замного - два гриби у оден борщ.
Трактор знає куда їде.
То тобі не печеніта перекладати.
То не біда, як нема голода.
Там де тонко, там і рветься.
Такої ласки дістану й у Параски.
Тричі по тричі, щоб було дев'їть раз, та усе гаразд.
Треба розум мати!
Тяжко жити жаль вмирати.
То він уже з роду такий.
Телімбається коло мене, як той дармовис.
Так ся розмовляє, як гуска з водою.
Тото мені не родина, що мене не родила.
Тебе за тов роботов зазулі закує. (Про запізнілу, ліниво ведену роботу)
Тебе так бересі робота, як горох стіни.
Тай йди до Бога на скаргу.
Така родина - стрий бабі вуйко.
Така родина - ваш пес спав на наші соломі.
Там, де дітько добраніч каже.
Твої слова тай Богу в вухо.
ТУман тУманом туманіє, бовван бовваном бовваніє.
Товче, як циган жилізо.
Тогди увидит вовчу звізду. (Клюс О.)
То нема шо в церкві свистати.
То не штука вбити крука, ти злапай живого.
То не штука чужими руками грань загрібати.
То ззіж гадь (при відмові їсти)
Той кінь шо кєгне, ще й битий.
То, що один пес Бровко?
То ще треба сі поперти, аби вмерти. (Ільчишин О.)
То я говорю чи віл пердит?
Торочиш гі не приший кобилі хвіст.
Така родина, як дідо бабі дружчив.
Тай іди до Бога на скаргу.
Так ті там люблєт, як пси діда на вузькій вулици.
То не штука зза пнє стрілєти.
То хліб відданий.
То ся зробит, то ся вміє.
То замного - два гриби у оден борщ.
Трактор знає куда їде.
То тобі не печеніта перекладати.
То не біда, як нема голода.
Там де тонко, там і рветься.
Такої ласки дістану й у Параски.
Тричі по тричі, щоб було дев'їть раз, та усе гаразд.
Треба розум мати!
Х / Ф
Хоч беззуба, коли серцю люба.
Хоч не пишно, але затишно.
Хто п'є - пріб'є, Хто б'є - пріб'є.
Хочете їсти - лігайте спати.
Хто вчера вмер, то нині не скаяв би сі.
Хто бреше, тому легше.
Хто мастит, той їде.
Хто дає і відбирає, той сі злодій (свинє) сі називає.
Хвали мене писочку бо ті розідру.
Хоч кіл на голові теши.
Хто рано встає, тому Бог дає.
Хто терпЕн - той спасЕн.
Хто як робит, так і їст.
Хто правцює, той дома не ночує.
Хто пізно приходит сам собі шкодит.
Хлопці йдут із вісілє, дітько йде на вісілє. (Харандзюк.М.)
Хто спішит, той людей смішит.
Хто має діти, той має усьо.
Хатка моя, правда моя.
Хто високо літає, той низько падає.
Фірма віників не в'яже.
Хто раз пробрехався тому віри нема.
Хто має в голові - той має в ногах.
Хто годен, той не голоден.
Хто на тебе каменем, ти до него хлібом.
Хто винен - невістка в полонині.
Хто слабий - жінка, хто вмер - чоловік.
Хоч сєдь тай плач.
Хапай, Петре, поки тепле.
Хто перший вбравсі того й чоботи.
Файно їсти, добре спати - Бог здоровлі мусит дати.
Хто ж у світі знає, що Бог гадає.
Хоч не пишно, але затишно.
Хто п'є - пріб'є, Хто б'є - пріб'є.
Хочете їсти - лігайте спати.
Хто вчера вмер, то нині не скаяв би сі.
Хто бреше, тому легше.
Хто мастит, той їде.
Хто дає і відбирає, той сі злодій (свинє) сі називає.
Хвали мене писочку бо ті розідру.
Хоч кіл на голові теши.
Хто рано встає, тому Бог дає.
Хто терпЕн - той спасЕн.
Хто як робит, так і їст.
Хто правцює, той дома не ночує.
Хто пізно приходит сам собі шкодит.
Хлопці йдут із вісілє, дітько йде на вісілє. (Харандзюк.М.)
Хто спішит, той людей смішит.
Хто має діти, той має усьо.
Хатка моя, правда моя.
Хто високо літає, той низько падає.
Фірма віників не в'яже.
Хто раз пробрехався тому віри нема.
Хто має в голові - той має в ногах.
Хто годен, той не голоден.
Хто на тебе каменем, ти до него хлібом.
Хто винен - невістка в полонині.
Хто слабий - жінка, хто вмер - чоловік.
Хоч сєдь тай плач.
Хапай, Петре, поки тепле.
Хто перший вбравсі того й чоботи.
Файно їсти, добре спати - Бог здоровлі мусит дати.
Хто ж у світі знає, що Бог гадає.
Ч
Часом з квасом, порою з водою.
Чого Івась не навчиться, того Іван не буде знати.
Чоловік стрілєє, а Бог кулі носит.
Чи тепер чи в четвер.
Чим би дітина сі не
бавила, лиш би не плакала.
Чим дальше в ліс тим більше дров.
Чий бичок би не скакав, а телєтко наше.
Чути дзвін, але не знати де він.
Чого-с бідний, бо дурний.
Чєс на чісу не стоєт.
Чим хата багата тим і рада.
Чим мудрий сі встидає, дурний вихваляє.
Чужа сім'я - темний ліс.
Чиє би гарчало, а чиє мовчало.
Цирк на дроті.
Чужий кожух не гріє.
Чи я тому винна, що перина зимна? Якби було Петра, то би була тепла.
Цілий світ забагато, пів - замало.
Чого Івась не навчиться, того Іван не буде знати.
Чоловік стрілєє, а Бог кулі носит.
Чи тепер чи в четвер.
Чим би дітина сі не
бавила, лиш би не плакала.
Чим дальше в ліс тим більше дров.
Чий бичок би не скакав, а телєтко наше.
Чути дзвін, але не знати де він.
Чого-с бідний, бо дурний.
Чєс на чісу не стоєт.
Чим хата багата тим і рада.
Чим мудрий сі встидає, дурний вихваляє.
Чужа сім'я - темний ліс.
Чиє би гарчало, а чиє мовчало.
Цирк на дроті.
Чужий кожух не гріє.
Чи я тому винна, що перина зимна? Якби було Петра, то би була тепла.
Цілий світ забагато, пів - замало.
Ш / Щ
Штири гуски - дві подушки.
Що дароване, то не раховане.
Що буде то буде - розвивайся сухий дубе.
Що не хатка, то загадка.
Що правда, то не гріх.
Шкода ходу до пустого роду.
Шукай учорашної днини.
Шо їв - шо радийо слухав.
Шо-м знала, то-м сі довідала.
Шо сі тішиш як дурний цьвочком?
Шо-м знала, то-м сі й довідала.
Шо з воза впало, то пропало.
Ше сі нікотрий кінь фірманом не подвигав.
Шо-с сі розлєг, як лев під фіґуров?
Шукай вітра в поли.
Шкіра таньша за віправу.
Шлюс, Параню, по коханню.
Шило в мішку не втаєш.
Ше сі такий не врОдив, аби всім догОдив.
Ше нікотра молодиці на дірі сьи не переломила.
Шито - крито.
Шо дихнЕ - то брехнЕ.
Що крок, то вовк, що два, то біда.
Що вільно панови, то не вільно Йванови.
Щось смішне з'їв?
Що сторона, то новина.
Що хатка, то інша гадка.
Шо-с хтів, то маєш.
Шо сі шкіриш, як кобила до ґрису.
Шо сі скривила, як середа на п'єтницю?
Штири гуски - дві подушки.
Що громадське, то так, як боже.
Що буде, то буде - розвивайся сухий дубе.
Що дароване, то не раховане.
Що буде то буде - розвивайся сухий дубе.
Що не хатка, то загадка.
Що правда, то не гріх.
Шкода ходу до пустого роду.
Шукай учорашної днини.
Шо їв - шо радийо слухав.
Шо-м знала, то-м сі довідала.
Шо сі тішиш як дурний цьвочком?
Шо-м знала, то-м сі й довідала.
Шо з воза впало, то пропало.
Ше сі нікотрий кінь фірманом не подвигав.
Шо-с сі розлєг, як лев під фіґуров?
Шукай вітра в поли.
Шкіра таньша за віправу.
Шлюс, Параню, по коханню.
Шило в мішку не втаєш.
Ше сі такий не врОдив, аби всім догОдив.
Ше нікотра молодиці на дірі сьи не переломила.
Шито - крито.
Шо дихнЕ - то брехнЕ.
Що крок, то вовк, що два, то біда.
Що вільно панови, то не вільно Йванови.
Щось смішне з'їв?
Що сторона, то новина.
Що хатка, то інша гадка.
Шо-с хтів, то маєш.
Шо сі шкіриш, як кобила до ґрису.
Шо сі скривила, як середа на п'єтницю?
Штири гуски - дві подушки.
Що громадське, то так, як боже.
Що буде, то буде - розвивайся сухий дубе.
Я
Якби літа вернулися, то ще б хлопці горнулися.
Яка грушка, така юшка.
Як муж повдовіє, то здуріє, а як жінка повдовіє, то помудріє.
Яку хто має таку обіймає.
Як'єм все мав кожен мене знав, а як'єм підупав ніхто мене не пізнавав.
Якщо маєш добру волю, не одним поможеш горю.
Я вам, куме, не кажу що-сте вкрали, але таки віддайте.
Я за то й пустого горіха не дам.
Як є свєто - нема порток, є портки - нема свєта.
Як хоч пса вдарити, то палицю найдеш.
Якби-м знала, то би-м сказала.
Як з хреста знєтий.
Як рано збрехала,то ввечір не впізнала.
Як дурна ворона в світи літала, то і дурна із світу вертала.
Якби Бог давав, то би-м брала.
Як корова язиком злизала.
Яблуко від яблуні далеко не падає.
Я драб, але гоноровий.
Як старого дуба не нагнеш, так старого чоловіка не навчиш.
Як сі бідний женит, тому ніч мала.
Як пан з пана, то сокира віддана, а як пан з хлопа, то пуста робота.
Як лиха душє зробит, то й Господь не розробит. (Бердар С.)
Як горохом до стіни.
Як грім з ясного неба.
Як тривога то до Бога, по тривозі забуде о Бозі.
Я йому про образи, він мені про пироги.
Якби в роті росли гриби.
Яке їхало таке здибало.
Як не жерти, то мож вмерти.
Як не стане, то сі лишит.
Я уже тим конем їхав, а ти ще будеш.
Як си постелиш , так сьи віспиш.
Якби не флєшка і не мох то би майстер здох.
Якби сука хвіст не задерла, то пес би не скочив.
Як нема розуму то не позичиш.
Як ти дам, то підеш до світого Петра пірє дерти.
Як грім з ясного неба.
Яке коріні, таке й насіні.
Як корова язиком злизала.
Як сіль в оці.
Як з бика молока.
Як спит, то їсти не просит.
Як "на"- то чує, а "дай" - то глухий.
Як не було зранку, не буде й до останку.
Я не я і хата не моя.
Якби вуйна вуса мала - вуйком би сі називала.
Яка муха ті вкусила?
Як маслом по грудьох.
Як кіт наплакав.
Як прийшло, так пішло.
Який сам таку і взяв.
Який брів, таку й стрів.
Як є старе у хаті, то б убив, а як нема, то б купив.
Як пішов по масло, то в печі погасло.
Яка грушка, така юшка.
Як муж повдовіє, то здуріє, а як жінка повдовіє, то помудріє.
Яку хто має таку обіймає.
Як'єм все мав кожен мене знав, а як'єм підупав ніхто мене не пізнавав.
Якщо маєш добру волю, не одним поможеш горю.
Я вам, куме, не кажу що-сте вкрали, але таки віддайте.
Я за то й пустого горіха не дам.
Як є свєто - нема порток, є портки - нема свєта.
Як хоч пса вдарити, то палицю найдеш.
Якби-м знала, то би-м сказала.
Як з хреста знєтий.
Як рано збрехала,то ввечір не впізнала.
Як дурна ворона в світи літала, то і дурна із світу вертала.
Якби Бог давав, то би-м брала.
Як корова язиком злизала.
Яблуко від яблуні далеко не падає.
Я драб, але гоноровий.
Як старого дуба не нагнеш, так старого чоловіка не навчиш.
Як сі бідний женит, тому ніч мала.
Як пан з пана, то сокира віддана, а як пан з хлопа, то пуста робота.
Як лиха душє зробит, то й Господь не розробит. (Бердар С.)
Як горохом до стіни.
Як грім з ясного неба.
Як тривога то до Бога, по тривозі забуде о Бозі.
Я йому про образи, він мені про пироги.
Якби в роті росли гриби.
Яке їхало таке здибало.
Як не жерти, то мож вмерти.
Як не стане, то сі лишит.
Я уже тим конем їхав, а ти ще будеш.
Як си постелиш , так сьи віспиш.
Якби не флєшка і не мох то би майстер здох.
Якби сука хвіст не задерла, то пес би не скочив.
Як нема розуму то не позичиш.
Як ти дам, то підеш до світого Петра пірє дерти.
Як грім з ясного неба.
Яке коріні, таке й насіні.
Як корова язиком злизала.
Як сіль в оці.
Як з бика молока.
Як спит, то їсти не просит.
Як "на"- то чує, а "дай" - то глухий.
Як не було зранку, не буде й до останку.
Я не я і хата не моя.
Якби вуйна вуса мала - вуйком би сі називала.
Яка муха ті вкусила?
Як маслом по грудьох.
Як кіт наплакав.
Як прийшло, так пішло.
Який сам таку і взяв.
Який брів, таку й стрів.
Як є старе у хаті, то б убив, а як нема, то б купив.
Як пішов по масло, то в печі погасло.
bottom of page